НБУ планував підвищити облікову ставку до 11%, однак в останній момент змінив рішення.
Під час засідання Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП) 19 січня семеро членів виступали за підвищення облікової ставки з 9% до 11%, один – до 12%, лише двоє – до 10%. У результаті ставку підвищили до 10%. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар Національного банку України (НБУ), інформують Економічні Новини.
Як зазначили в НБУ, під час засідання правління з монетарних питань вранці 20 січня жвава дискусія продовжилася. Зокрема, членами правління НБУ додатково враховувалася динамічна зміна вартості українських активів та ознаки стабілізації на валютному ринку, які з’явилися упродовж другої половини дня 19 січня та зранку 20 січня. За таких умов посилився ризик, що неочікувано жорстка реакція з боку НБУ може бути невірно сприйнята учасниками ринку та спричинить небажану їхню реакцію.
“З огляду на зазначені чинники окремі члени правління змінили свою позицію порівняно з тією, за яку висловлювалися на засіданні КМП. Це й відобразилося на фінальному рішенні щодо розміру ставки”, – повідомили в НБУ. Упродовж дискусії членів КМП зазначалося, що після проходження піку восени 2021 року інфляція знижувалася, але повільніше, ніж очікувалося, зокрема на кінець року вона не повернулася до однознакового рівня і становила 10% р/р.
Фундаментальний інфляційний тиск в Україні підживлювався значними темпами зростання реальних зарплат понад прогноз НБУ, у тому числі через суттєве посилення диспропорцій на ринку праці та міграційні процеси. Інфляція охоплювала дедалі ширший спектр споживчих товарів і послуг, зокрема й через реалізацію вторинних ефектів від тривалого збереження високих світових цін на енергоносії та продовольство. Виробничі витрати українських підприємств на сировину та оплату праці зростали та поступово позначалися й на цінах для споживачів. Споживчий попит залишався стійким, що створювало додатковий тиск на ціни, зазначили в НБУ.
“На початку 2022 року девальваційний тиск стрімко посилився. Високі бюджетні видатки, здійснені наприкінці грудня, та нагнітання інформаційного середовища на тлі геополітичного напруження призвели до значного зростання попиту на валюту. У результаті гривня під тиском психологічних та ситуативних факторів помітно послабилася”, – йдеться в повідомленні.
Крім того, суттєве зростання премії за ризик України відобразилося також в активному розпродажу суверенних єврооблігацій та падінні їхніх котирувань. Невизначеність зі строками воєнної деескалації створює додатковий ціновий тиск через канал очікувань і курсовий канал, додали в НБУ.
