Французькі археологи зробили сенсаційне відкриття біля узбережжя Бретані — на морському дні вони виявили масивну кам’яну стіну, вік якої сягає близько 7000 років. Споруда завдовжки 120 метрів уже названа найбільшою підводною конструкцією, коли-небудь знайденою у Франції, повідомляє BBC.
Сьогодні стіна лежить під товщею води на глибині приблизно дев’яти метрів, однак під час її зведення вона знаходилася безпосередньо на береговій лінії острова Сен. Датування показує, що споруду звели близько 5000 року до нашої ери — у період, коли рівень моря був значно нижчим.
Масштаби будівництва вражають: загальна маса кам’яних блоків сягає близько 3300 тонн. Це свідчить про існування добре організованої спільноти, здатної планувати масштабні інженерні проєкти. За словами археолога Івана Пайллера, споруду могли звести або осілі мисливці-збирачі, або перші неолітичні громади, що з’явилися в регіоні.
Стіна має в середньому 20 метрів завширшки та близько двох метрів заввишки. Уздовж неї розташовані великі гранітні моноліти, викладені паралельними рядами. Дослідники вважають, що спершу камені встановили на корінну породу, а вже потім навколо них сформували основну конструкцію.
Функція споруди залишається предметом дискусій. Одна з гіпотез припускає, що це була рибна пастка: кам’яні виступи могли утримувати плетені загородження, які затримували рибу під час відпливів. Інша версія — стіна слугувала дамбою або захисною спорудою від наступу моря, яке з часом і затопило поселення.
Вчені також не виключають, що споруда була частиною давнього поселення кам’яної доби, зникнення якого могло лягти в основу місцевих легенд про затонулі міста. Дослідники звертають увагу на схожість технік будівництва зі зведенням бретонських менгірів, хоча ця стіна є старшою за перші мегалітичні пам’ятки регіону на кілька століть.
Виявити структуру вдалося завдяки сучасним технологіям. Геолог Ів Фуке помітив на радарних картах морського дна ідеально пряму лінію, що перетинала підводну долину. Подальші занурення, розпочаті у 2022 році, дозволили підтвердити штучне походження об’єкта.
Повне картування стало можливим лише взимку, коли водорості відмерли й відкрили кам’яну поверхню. Детальний опис знахідки опублікували в Міжнародному журналі морської археології. Там же вчені висунули припущення, що споруда може бути пов’язана з легендами Бретані про затонуле місто Іс, яке, за переказами, знаходилося неподалік у затоці Дуарнене.
На думку дослідників, різке підняття рівня моря та вимушене залишення прибережних поселень могли глибоко закарбуватися в колективній пам’яті людей, перетворившись згодом на міфи, що дійшли до наших днів.
