В Україні триває загальна мобілізація, коли особами призовного віку вважаються чоловіки віком від 18 до 60 років. За словами народних депутатів, останнім часом накопичилося багато проблемних питань у напрямку мобілізаційних заходів, які слід вирішити.
Про це пише Обозреватель.
За інформацією народних депутатів, серед основних змін, які будуть у новому законопроєкті, – зменшення кола громадян, які мають право на відстрочку через обов’язки з догляду за особою з інвалідністю 1 та 2 групи або особою, котра потребує постійного догляду, до членів сім’ї першого ступеня споріднення. На думку нардепів, такий крок необхідно зробити для забезпечення виключення можливості ухилення від призову.
Зокрема, військовозобов’язані, які мають дружину (чоловіка) серед осіб з інвалідністю 3 групи, втрачають право на відстрочку. Коло осіб, які мають право на відстрочку по догляду за особою з інвалідністю 1 та 2 групи або особою, яка за висновком МСЕК потребує постійного догляду, зменшено до членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьки та батьки чоловіка (дружини), діти, діти чоловіка (дружини), зокрема усиновлені).
На сьогодні відповідно до законодавства України громадяни, які навчаються незалежно від вже наявної освіти та її рівня, мають право на відстрочку від призову з мобілізації. Так, кількість охочих навчатися під час воєнного стану збільшилася у 2-3 рази не тільки у зв’язку з підставою підвищення свого професійного рівня, але й для уникнення призову на військову службу. Змінами передбачається усунути можливість уникнення від призову через здобуття другої, третьої передвищої або вищої освіти. Можливе скасування освітньої відстрочки вже викликало суперечку в суспільстві.
Крім того, у ВР хочуть розширити кількість осіб, яких прийматимуть на військовий облік. Зокрема, цей перелік може включати тих, хто пройшов військову службу в інших країнах до набуття громадянства України або хто був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, і позбавлений волі, обмежений у волі, включно із звільненням від покарання. Також серед ключових пропозицій законопроєкту – законодавчо закріпити право військових на демобілізацію після певного часу, проведеного у зоні бойових дій.
У новому законопроєкті хочуть зобов’язати військовозобов’язаних мати при собі військово-облікові документи, які потрібно надавати за вимогою уповноваженого представника ТЦК.
Також уточнюються обов’язки місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій щодо мобілізації, а саме здійснювати та забезпечувати оповіщення та прибуття громадян до ТЦК та СП. Планується уточнити порядок прибуття військовозобов’язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації, зокрема, на підставі спільного розпорядження керівника місцевої державної адміністрації (військової, військово-цивільної) та керівника ТЦК та СП або розпорядження керівника ТЦК та СП. Нововведення не мають уточнення, що військовозобов’язаний повинен отримати документи, відповідно можливі вільні трактування: оголошення у ЗМІ, оголошення на дверях під’їзду тощо. Так, законопроєкт може узаконити обов’язок прибуття військовозобов’язаних та резервістів в ТЦК без вручення повістки.
Кабінету міністрів України надаються повноваження затверджувати Порядок організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період на заміну внутрішнім директивним документам Збройних сил України.
Розробку нового великого законопроєкту стосовно питань мобілізації та демобілізації, військового обліку та проходження військової служби прокоментував голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
“Останнім часом багато інформації щодо вдосконалення процедури мобілізації й демобілізації, – говорить Арахамія. – Десь це просто чиїсь ідеї, без консультацій з військовими. Десь нотатки з обговорень, які постійно проходять у Комітеті з питань нацбезпеки. Зараз ми намагаємося до кінця року за участі Міноборони і Генштабу розробити комплексний документ, який має дати відповіді на всі ці запитання. Як тільки щодо нього буде консенсус – його буде винесено в сесійну залу”.
За словами Давида Арахамії, на сьогодні є кілька актуальних питань, які потребують вирішення.
“Перший кластер – що робити з людьми, які два роки без ротації воюють на фронті. Вочевидь, що треба якусь відповідь на це питання давати. І ми від військових чекаємо цих відповідей. Вони не надають їх. Тому ми вже зараз як депутати, які здійснюють цивільно-демократичний контроль, будемо самі вимагати від військових надання відповідей, або будемо просто самі ухвалювати рішення.
Друге питання. Чому не можуть демобілізуватися люди з інвалідністю першої та другої групи. Це незрозуміла ситуація. Ми це будемо виправляти. Третє, людина, яка була в полоні та повернулася, зараз не має права бути демобілізованою. На наш погляд, треба надати право таким людям бути демобілізованими. Є ще питання, як збільшити потужності ТЦК з погляду мобілізації та що стосується призовного віку”, – зазначив Арахамія.
За його словами, нині у Верховні Раді є більш ніж 10 законопроєктів, які регулюють питання мобілізації або демобілізації.
“Тому ми намагаємося створити певну “матрицю мобілізації та демобілізації”, усі питання скласти в одну таблицю. Після того, як відбудуться консультації з Міністерством оборони та Генштабом та коли досягнемо певного консенсусу, лише тоді винесемо законопроєкт у сесійну залу”, – зазначив Давид Арахамія.
“Рішення розробити новий великий законопроєкт щодо мобілізаційних та демобілізаційних питань з’явилося невипадково. Накопичилося певне коло проблем, які потребували вирішення. Ці питання постійно розглядаються на комітеті. Під час засідань завжди присутні представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), які озвучують нагальні проблеми, з якими стикаються. Тому ми намагаємося вдосконалити усі процеси в цьому напрямку, щоб унеможливити ті конфліктні ситуації, що періодично виникають, та прибрати зловживання під час процесу здійснення мобілізаційних заходів. Та хочу зазначити, що глобальних змін не відбудеться”, – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив народний депутат України, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
“Народні депутати і представники сектору безпеки та оборони працюють не перший місяць над цим великим документом, – говорить Федір Веніславський. – Ця група комплексно напрацювала два законопроєкти. Один стосується соціального захисту військовослужбовців, а другий покликаний удосконалити питання мобілізації та проходження військової служби.
Стосовно соціального захисту, то передбачається системно врегулювати питання, пов’язані з відпустками, зокрема, тих, хто повернувся з полону, при народженні дитини та інше. Наприклад, пропонується нова додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів військовослужбовцям, яких звільнено з полону (крім тих, хто відмовився від подальшого проходження служби і хоче звільнитися). Серед ключових пропозицій – законодавчо закріпити право військових на демобілізацію. В парламенті обговорюється ідея демобілізації військових протягом 18 чи 36 місяців безперервної служби, проте поки це на рівні обговорення та остаточного рішення з цього приводу немає.
Водночас депутати пропонують зменшити коло громадян, які мають право на відстрочку через догляд особи з інвалідністю 1 та 2 груп або того, хто потребує постійної опіки. Йдеться про звуження кола лише до членів сім’ї першого ступеня споріднення. Аби усунути можливості ухилятися від призову під час мобілізації, коли оформлюють фіктивний догляд за особами, які його потребують. Наприклад, на одну непрацездатну особу оформлялося до п’яти опікунів, які отримували право на відстрочку від військової служби.
Ще одна ймовірна новація – зміна порядку надання відстрочки від призову громадянам, які здобувають вищу освіту. Охочих навчатися під час дії воєнного стану побільшало у 2-3 рази. Ні для кого не секрет, що у цьому відношенні існує багато зловживань, які планується прибрати. Зміни усунуть можливість уникнути призову шляхом здобуття другої, третьої вищої освіти”.
Коли законопроєкт може з’явитися у сесійній залі, то, за словами Федора Веніславського, є великі сподівання, що розгляд у першому читанні розпочнеться вже напочатку грудня. При цьому ще є певні моменти, з якими не усі погоджуються.
“Це буде зареєстровано як комітетський або окремий законопроєкт, який підпишуть усі члени Комітету та лідери фракцій, щоб був певний консенсус з цього питання. Я думаю, що вже у грудні буде перше читання. А до кінця року ми будемо намагатися його розглянути”, – зазначив Веніславський.
