Яким буде співвідношення народжуваності та смертності і скільки українців не повернеться додому.
Війна, яка триває в Україні вже третій рік, все більше поглиблює демографічну кризу в нашій державі, хоча ще до початку повномасштабного вторгнення Росії ситуація з народжуваністю та смертністю викликала чимале занепокоєння у фахівців.
Чим загрожує затягування війни ще на рік-два для України, як це вплине на демографічну ситуацію, чи повернуться біженці з Європи та які загрози несе для нас Росія. На ці та інші питання сайту ТСН.ua розповів в інтерв’ю Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ.
Що принесе нам ще один рік війни
– Якою буде демографічна ситуація в Україні, якщо війна затягнеться ще на рік? На що це передусім вплине?
– Думаю, що за такого розвитку подій, будуть продовжуватися негативні тенденції. Через продовження війни буде більше загиблих саме унаслідок бойових дій, а також згиблих цивільних унаслідок ракетних ударів по мирних містах. Щодо народжуваності, то вона теж буде потроху скорочуватися за рахунок того, що маємо величезну кількість роз’єднаних родин, і звісно, через те, що під час війни люди зазвичай відкладають народження дитини до кращих часів.
Щодо міграційних процесів, то затягування війни змусить людей потроху виїжджати за кордон. І чим довше триватиме війна, тим менше буде відсоток тих українців, які забажають повернуться до Україні після закінчення війни. Люди отримають ще один додатковий рік для адаптації за кордоном – пошуку роботи чи соціального житла. Тобто, чим довше буде тривати війна, тим гіршою буде демографічна ситуація в Україні на момент її закінчення.
На 100 народжених – 265 смертей
– Що буде з народжуваністю та смертністю, яким буде це співвідношення?
– На жаль, ситуація не буде ставати кращою, коли триває війна. У 2020 році на 100 народжень в Україні припадало 210 смертей – це дуже багато. У 2021 році у нас взагалі був стрибок у бік погіршення ситуації: на 100 народжень – 261 зареєстрована смерть. Тоді це було обумовлено коронавірусом, він серед причин смертності був на першому місці. 12,3% померлих в Україні було саме від коронавірусу – це дуже велике число.
Якщо ж проаналізувати дані щодо народжень та смертей за останні два роки війни, які нещодавно оприлюднило Міністерство юстиції України, то у 2022 році у нас на 100 народжених було 263 зареєстровані смерті, в 2023 році на 100 народжень припадало 265 зареєстрованих смертей.
Тобто показники останні три роки тримаються на одному рівні. Але варто зазначити, що статистику за 2022 та 2023 роки недоцільно порівнювати з попередніми роками, бо ці дані зібрані лише з контрольованої Україною території, де працюють наші органи юстиції. А ось на непідконтрольній території теж відбуваються народження, але точне число нам не відоме.
Можу лише сказати, що рівень смертності там вищий, ніж на підконтрольній території. Адже ми не знаємо скільки точно загинуло людей в окупованому Маріуполі, чи у тих містах та селищах, які Росія буквально стерла з обличчя землі. Тому, гадаю, що число смертей на окупованій території велике.
Загалом, якщо війна триватиме і далі, то число смертей буде зростати, а число народжень, на жаль, зменшуватися. Показники будуть рухатися у гірший бік, але знову ж таки все це залежить від інтенсивності бойових дій.
Все залежить від ЗСУ
– Яких змін очікувати, якщо війна триватиме ще два або три роки?
– За таких перспектив, буде тільки погіршення демографічної ситуації в Україні.
Розумієте, якщо війна триватиме ще два-три роки, то геть усе буде залежати виключно від військових чинників. А кількість загиблих військових – від інтенсивності ведення бойових дій. Важливо, як швидко стабілізується лінія фронту, чи це будуть оборонні заходи, чи наступальні, чи дадуть нам необхідну зброю і в якому обсязі. Про винищувачі F-16 ми вже більше року чуємо… Тобто демографічна ситуація в Україні та її розвиток після війни повністю залежить від ЗСУ.
Загалом, якщо казати про загальні демографічні тенденції під час війни, то вони відомі, але тут маємо замкнене коло: конкретні числа залежать від тривалості війни, а тривалість війни – це дії ЗСУ, підтримка заходу та інші важливі чинники.
До 3 мільйонів українців можуть не повернутися додому
– Ще два роки війни, як це змінить наміри повернутися додому у людей, які виїхали за кордон ще на початку війни?
– Зараз багатьма соціологічними фірмами проводяться дослідження щодо можливості чи бажання наших біженців повертатися до України. Дослідження проводять різні організації, за різними методиками. Вони іноді навіть самі стверджують, що ці обстеження є не репрезентативні, бо їх проводять через соціальні мережі та телефоном. І не всі респонденти можуть відповісти на запитання. Але тим не менш, за різними дослідженнями – від 25% до 50% опитаних кажуть, що не повернуться до України.
На жаль, чим довше триває війна, тим це число має тенденцію до збільшення. Гадаю, що можна прогнозувати неповернення українців десь на рівні 40-50%. Це дуже велике число.
Зараз за даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, за кордоном знаходиться 6,5 млн наших громадян. Тобто приблизно 2,5-3 мільйони людей не повернуться до України. Для країни це величезна проблема, якщо не катастрофа.
Причому 1,2 мільйона українців зараз знаходяться на території РФ. А політика Росії до наших людей дуже агресивна – їх розселяють по всій території федерації. А на окупованих територіях примушують приймати російське громадянство.
Витіснили з дому понад 11 мільйонів українців
– До речі, чи відомо вам, якою є ситуація з демографією на окупованих територіях?
– При будь-якій окупації певної території, населення такої країни апріорі розглядається, як неблагонадійне. І відповідно, до такої тези і відбуваються дії окупанта. Це означає, що неблагонадійне населення буде витіснене з цієї території. Українців будуть депортувати до Росії. А тим, хто залишився – загрожують вбивства і терор. Також окупаційною владою проводиться різка політика асиміляції та заселення окупованих міст своїм населенням.
Щоб було зрозуміліше – витіснення, це те, що ми називаємо “вимушеними мігрантами за кордон” чи “внутрішньо переміщеними особами” (це ті, хто через війну покинув свої домівки, але не поїхав за кордон, знаходяться у межах України). Таких – 4,8 мільйона людей.
Тобто якщо додати 6,5 та 4,8 мільйона – це вже буде понад 11 мільйонів українців, які покинули свої домівки унаслідок війни. Це десь 25% від загальної чисельності України! Таким чином окупант “звільняє” ці території від громадян України.
Жорстка асиміляція українців – паспорт РФ і на фронт
– А що відомо про депортованих українців?
– Зі згаданих вище 1,2 мільйона українців, добровільно до Росії виїхала лише частина, бо вони не мали можливості переїхати на підконтрольну Україні територію. Люди рятувалася від війни і рятували своїх дітей. А частина з цих українців були депортовані силоміць. Те населення, яке залишилося на окупованих територіях і не приймає російського громадянства – карається терором та вбивствами. На жаль, ми не можемо оцінити скільки людей там було вбито.
Щодо політики асиміляції, то цей процес відбувається за різними напрямками. Але основний механізм – це змушення до прийняття російського громадянства. Але якщо люди погоджуються і беруть паспорт з двоголовим орлом, то їх одразу мобілізують до російської армії і направляють на фронт воювати проти свого народу. Така ось звіряча політика Росії.
Окрім того, в школах вчителі з’ясовують, хто з батьків благонадійний, а хто ні, а потім кажуть: якщо не будете приймати російське громадянство, то значно ускладняється доступ до медичних послуг, отримання продовольчої допомоги. Дітей, до речі, можуть силоміць забрати до дитячих таборів або вивезти в російські сім’ї на нібито усиновлення.
Вже завезли до 100 тисяч “квартирантів” з РФ
– А чи дійсно РФ заселяє окуповані території своїми людьми?
– Так, і це дуже впливає на демографічну ситуацію на окупованих територіях. Причому, цей процес продовжується з 2014 року, активно це робилося ще у Криму, коли звідти просто вичавлювали проукраїнських громадян, кримських татар – завозили туди населення РФ. Теж було на території ОРДЛО, а зараз на усіх тимчасово окупованих територіях – Запорізької та Херсонської областей. Кажуть, що туди вже завезли до 100 тисяч осіб, які займають спорожнілі будинки та квартири українців.
До речі, після звільнення цих територій – це буде дуже великою проблемою для української влади, бо всіх цих людей, яких туди завезли потрібно буде депортувати з України. А з тими, хто встигне сильно “укорінитися”, потрібно буде проводити дуже кропітку роз’яснювальну роботу. Тобто це буде дуже великий шар соціально-гуманітарних проблем, які доведеться вирішувати після закінчення війни.
Навіщо Путіну українці?
– Чи потрібні Путіну люди на захоплених територіях та для чого саме?
– Я вже казав, що частково людей мобілізують і кидають на фронт проти України. А частину людей вивозять на свою територію.
Цим росіяни покращують свою демографічну ситуацію. В Росії теж відбуваються процеси різкого скорочення чисельності населення. Ще до початку широкомасштабного вторгнення смертність у Росії перевищувала народжуваність. Вони проводили активну міграційну політику з залучення “співвітчизників” до Росії, навіть виплачували певні грошові компенсації для охочих переїхати туди з республік колишнього СРСР. З іншого боку – там були міграційні потоки за кордон. Тому демографічна ситуація в Росії дуже далека від норми і Путіну потрібні нові люди. Організована примусова депортація українців підтримує чисельність населення на території РФ. А непокірних – вбивають або просто використовують на цій території.
Мета – розпорошити наш етнос по Росії
– Як ви гадаєте, захопивши територію України (не дай Бог, звичайно), що Путін буде робити з українцями. Він добре знає, що ми вміємо об’єднуватися. На нас чекає Сибір?
– Якщо окупанти захоплять усю Україну, то збільшиться кількість людей, які виїдуть до країн західної Європи. Якщо раніше, на початку війни, у декого в Україні були ілюзії щодо росіян, то зараз, гадаю, їх немає – вони будуть українців “перевиховувати” або вбивати. Це вже усім зрозуміло, тому велика частина людей виїде, ті хто залишаться будуть під постійним терором, а частину людей Путін переселить в Росію і просто буде розпорошувати наш етнос по всій території. Сибір, чи не Сибір – це вже не важливо.
А ось сюди, до України, будуть завозити своїх людей. Таке завезення називається “демографічним захопленням територій”. Воно відбувається військовим шляхом, або може тривати поступово десятиліттями, коли один етнос переїжджає на територію іншого та захоплює його, переважаючи у чисельності корінне населення, яке тут мешкало раніше.
Навіщо Путіну засиляти росіянами Київ
– Кажуть, що у захоплені міста на сході України привозять на постійне проживання росіян, які жили у набагато гірших умовах у себе вдома. Такі з задоволенням погодяться оселитися і у Києві. Для чого це російському диктатору?
– В разі окупації, вони будуть заселяти Київ у першу чергу. Це потрібно, щоб повністю контролювати столицю. А саме через людей, які позитивно налаштовані до свого уряду та правителя. Якщо позбирають по селах росіян і переселять у Київ, то рівень життя у них автоматично підвищиться в рази. Вони відповідно будуть позитивно ставитися до Путіна та РФ. І тоді місто стане для російського диктатора підконтрольною територією. Військове захоплення – це одна справа, а ось лояльне до нової влади населення – це інше. Без лояльного населення їм тут буде важко навіть війська утримувати.
Це вже було на Донбасі – примусово і з криміналом
– Свого часу так вчиняв Сталін заселяючи Донбас зеками та усілякими кримінальними елементами. Як це вплинуло на демографію у подальшому?
– Річ у тім, що Донбас відносився до проблемних територій, які мають моноекономіку. На Донбасі майже все було зав’язано на вугіллі. Це виглядало десь так: знайшли пласт вугілля – заснували робітниче поселення, але як тільки закінчилася розробка, то це поселення занепадає, а люди залишаються без роботи. Частина людей їде на сусідні шахти або до інших міст, а частина залишається і веде антисоціальний спосіб життя, бо жити немає за що.
Я не зовсім погоджуюся, що за часів Сталіна на Донбас силоміць звозили кримінальних елементів, бо, насправді, кримінал сам туди прагнув потрапити. У ті часи на Донбасі була величезна потреба у робочій силі, туди дійсно примусово звозили людей навіть з західної України, починаючи з 1939 року.
А кримінал туди їхав добровільно, бо в такому людному місці можна було легко заховатися, змішатися з юрбою і спокійно жити. Людей з кримінальним шлейфом одразу брали на роботу, особливо не досліджуючи їх минуле життя. Тому там усе формувалося таким чином. А все негативне вже пізніше вилізло назовні, нагородивши регіон недоброю славою.
