Територіальні центри комплектування (ТЦК) змусили врегульовувати питання, якими мали займатись законодавці, адже не ТЦК повинні відповідати за те, як проходить мобілізація.
Про це в інтерв’ю Фокусу розповів ветеран АТО та військовий експерт Євген Дикий.
“ТЦК зараз поставлені в доволі дурну ситуацію, коли в Україні діє законодавство, що фактично притаманне законодавству мирного часу, — зазначає ветеран. — Завдяки цьому є безліч варіантів для ухилення від мобілізації, а з ТЦК витребовують результат”.
Саме тому, за словами експерта, ТЦК починають імпровізувати: від лагідної мобілізації, пояснюючи всі переваги служби за контрактом, до відвідування спортзалів чи нічних клубів та насильницьких випадків затягування до призовного пункту.
“Коли людину витягують з маршрутки та забирають до ТЦК, то це вже майже викрадення і такі випадки треба припиняти та карати дуже жорстко, — зазначає Євген Дикий. — Таким чином вдається тільки мобілізувати декілька осіб, а ненависть до армії зароджується у багатьох”.
Але, за словами експерта, деякі представники ТЦК так поводяться не від хорошого життя, а через постійний тиск держави, яка вимагає покращити показники мобілізації, адже людей в армії не вистачає. На думку Євгена Дикого, розв’язання проблеми мобілізації тільки в руках Верховної Ради.
“Депутати повинні прийняти два закони: закон про граничний термін військової служби навіть під час війни та закон про кримінальне покарання за ухилення від військового обліку, — каже ветеран АТО. — І такі закони може прийняти не ТЦК, а тільки Верховна Рада України”.
Експерт вважає, що граничний термін служби навіть під час війни дасть солдату розуміння, що він не взяв “квиток в один кінець”, надягнувши форму, а має чіткий термін, який доведеться провести на війні. А другий закон закриє прогалину, яка дає змогу за 1400 гривень штрафу постійно тікати від призову.
“Небажання і страх йти на війну — цілком нормальне і навіть добровольці не хотіли воювати, але їм довелось, бо інакше ніяк не вдалось би зупинити ворога ще у 2014 році, — зазначає ветеран АТО. — Але держава має зробити все, щоб людина знала, що не одягає “піксель” назавжди й вихід тільки через ампутацію чи цвинтар”.
Тому, зазначає Євген Дикий, кожен мобілізований повинен бути впевнений, що відвоювавши два чи три роки він гарантовано повернеться додому і більше без своєї волі не візьме зброю до рук, або йдеш на п’ять років до тюрми, якщо ухиляєшся від військового обліку.
Але, за словами експерта, все ж таки Верховна Рада намагається законодавчо підсилити мобілізацію і вже працює над скасуванням відстрочки за другою вищою освітою, оскільки під час війни це розкіш. Євген Дикий акцентує, що її теж використовують як спосіб ухилитись, адже навіть статистика показує значну зацікавленість серед українських чоловіків у другій вищій освіті саме у 2022–2023 роках, ніж раніше.
“Скасування відстрочки для отримання другої вищої освіти здатне збільшити мобілізаційний ресурс до 80 тисяч осіб, — наголошує Євген Дикий. — А оскільки це люди з першою вищою освітою, то їх можна відразу відправляти на 3–4 місячні курси лейтенантів, щоб вони згодом очолювали відділення та взводи”.
Проте не тільки Верховна Рада може посприяти мобілізації потрібними законами, але навіть і Кабмін, який здатен знизити квоту на бронювання працівників правоохоронних органів. Адже у нас працює не тільки поліція, але й окремі багаточисленні підрозділи МВС, як-от: НАБУ, НАЗК, ДБР чи навіть фіскальна поліція, зазначає експерт. Цей персонал за визначенням кожного року проходить медогляд та тренування, тож частина подібних фахівців є дуже потрібною на фронті.
“Звичайно, не треба доводити кожну ідею до абсурду і розпускати поліцію, — акцентує Євген Дикий. — Але 50 чи 100 тисяч з 250 тисяч співробітників МВС можна було б відправити на фронт, адже підготувати їх значно простіше, ніж звичайних “мобіків”.
