Війна в Україні призвела до значних втрат солдатів з обох боків. Відтак питання кадрового поповнення стало для України гострою проблемою.
Як повідомляє The New York Times, країна докладає значних зусиль для залучення більшої кількості жінок на службу до збройних сил.
У публікації наголошується, що після 20 місяців інтенсивної війни бойові дії в Україні переросли у жорстокі битви на виснаження вздовж південно-східної лінії фронту. Стабільні постачання зброї та особового складу мають вирішальне значення для підтримки української армії. Хоча Україна отримала підтримку Заходу щодо озброєння, вона в першу чергу покладається на власне населення для поповнення своїх резервів живої сили. Для порівняння, у Росії приблизно втричі більше кадрових резервів.
“Після 20 місяців повномасштабної війни бойові дії в Україні загрузли у жорстоких боях на виснаження вздовж лінії фронту на південному сході. Стабільні постачання зброї та поповнення особового складу мають вирішальне значення. І хоча Україна отримала перевагу завдяки постачанню західного озброєння, вона належить тільки як резерв для поповнення людських сил, а в Росії воно приблизно втричі більше”, – пише видання.
Зусилля українського уряду щодо залучення жінок до армії також підтримуються волонтерами, які навчають основним військовим навичкам та поводженню зі зброєю. Ці навчальні групи складаються виключно із жінок.
Дар’я Требух, засновниця неурядової групи «Українська валькірія», наголосила, що жінки можуть боротися нарівні з чоловіками, зберігаючи при цьому свою жіночність. За даними видання, з 2021 року кількість жінок, які проходять службу у Збройних силах, збільшилася на 40%, при цьому наразі на службі перебувають близько 43 тисяч жінок.
“Жінки здатні битися на рівних із чоловіками і одночасно залишатися жіночними. Стать воїна не має значення”, – розповіла Дар’я Требух.
Після початку повномасштабного вторгнення українські військові зняли обмеження та дозволили жінкам служити на різних бойових посадах, у тому числі кулеметниками, командирами танкових екіпажів, снайперами та водіями вантажівок. Призовний вік для чоловіків та жінок також був зрівняний із віковим обмеженням у 60 років незалежно від статі.
“Всі розуміють, що війна не закінчиться за місяць. Не хочу, ніколи не хотіла, але розумію, що має бути готова”, – сказала 26-річна Галина Винокур, продавець господарського магазину.
Українське військове командування зосередило увагу на покращенні умов для жінок, які вже служать в армії, у тому числі на гендерно-орієнтованому одязі та бронежилетах. Жінок також навчають пілотуванню дронів, де вони можуть змагатися на рівних із чоловіками, оскільки фізична сила в цій ролі не така важлива.
“Ніхто не хоче битися в окопах. Неприродно хотіти цього. Але тепер я розумію: хто, якщо не я?” – сказала 46-річна Ольга Бахматова, психологіня, яка була присутня на тренінгу.
Українська група «Валькірія» навчила близько 200 жінок поводженню з вогнепальною зброєю та бойовим навичкам, і близько однієї п’ятої з тих, хто завершив навчання, зголосилися служити на передовій. Прихильність та самовідданість цих жінок відображають постійні зусилля щодо зміцнення української армії та підтримки її операцій у складній війні.
