Розслідування у справі “Мідас” від НАБУ і САП щодо ймовірного розкрадання 100 мільйонів доларів з державних енергетичних компаній, попри триваючі російські удари по критичній інфраструктурі, пропонує дві реакції на цю ситуацію: відчай або радість. І другий варіант, як би дивно це не звучало, є логічнішим, повідомляє ЕКСПЕРТ.
Як зазначив оглядач Bloomberg Марк Чемпіон, гучна корупційна справа є не лише трагедією чи ганьбою для воюючої країни, а й свідченням життєздатності антикорупційних органів та бажання українців жити у державі, яка здатна протистояти корупції і тиранії.
Епізод із викриття корупції показує, чому українці взагалі воюють. Війна почалася в 2014 році, після того як тодішній президент Віктор Янукович був повалений масовими протестами проти його корупції епічних масштабів і залежності від Москви. Хабарництво було клеєм, за допомогою якого Кремль тримав свого сусіда під контролем з моменту розпаду СРСР у 1991 році, проникав у його служби безпеки, маніпулював його лідерами та знищував його військо. Не повинно дивувати, що державні структури, сформовані в умовах такої системної корупції, знайшли способи заробляти гроші на війні. Так само не повинно дивувати, якщо виявиться, що в основі операції лежить російське втручання.
Згідно із заявами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які проводять розслідування, до відмивання крадених грошей причетний колишній народний депутат Андрій Деркач, який втік до Москви і заочно звинувачений у державній зраді. Однак справжньою несподіванкою є те, що було викрито нібито змову з метою привласнити 100 мільйонів доларів з національних коштів, призначених для важливих заходів з забезпечення електроенергією та опаленням. І не тільки це, але й те, що викриття було офіційним, оприлюдненим після 15-місячного розслідування діяльності державної енергетичної компанії “Енергоатом”.
Володимир Зеленський підтримав розслідування НАБУ і доручив урядовим органам співпрацювати. “Повинні бути винесені вироки”, – заявив він у понеділок. І саме цього вимагає членство в ЄС – не відсутність корупції, а підтримка урядом незалежної антикорупційної гілки в боротьбі з нею, незалежно від того, до чого це призведе.
