Бої поблизу Авдіївки стають все запеклішими. Обстріл не припиняється ні вдень, ні вночі. Працює і артилерія і ведуться стрілецькі бої. Більшість будівель в промзоні перетворюються в решето. На передовій тримають оборону десантники 81-ї бригади ЗСУ. Деякі з них мають поранення, але вони відмовляються йти в госпіталь, а хочуть стояти на передовій, щоб допомагати своїм.
Журналісти зустрілися з десантниками, які тримають майже місяць оборону в самій гарячій точці фронту. Майже кожен з них пройшов раніше донецький аеропорт або вже встиг відзначитися тут.
“Ми знайомимося з Юрієм Івановичем, якому 57 і він любить мотоцикли, тому у нього позивний “Байкер”. Він командир роти. І його тут всі люблять. Ми знайомимося з Русланом, який на позиціях голосно читає вірші бойовикам “ДНР”. Каже, що чують, бо до їх позицій місцями 30 метрів. Руслану залетіла міна в бліндаж, але він вчасно вистрибнув. Тепер Руслан трохи заїкається. Ми знайомимося з Володею “Кабаном”, якому 23 і у якого болить нога. Два тижні тому він отримав осколкове поранення, але не хоче йти до шпиталю, бо не вистачає людей тут. 22-річний санінструктор Олег робить йому укол і сміється, що нога рухається, значить, на позиції можна стояти. Вони обоє тільки недавно сказали своїм матерям, що воюють на передовій. Їх командир змушує їх телефонувати рідним кожен день. Через кілька годин Володя дзвонить мамі і йде на позицію разом з Олегом. Ще через кілька хвилин у їх бліндаж потрапляє міна. Олег вмирає відразу, а Володя в лікарні”, — розповіли журналісти.
