Їхав сьогодні в машині, слухав радіо, і злився. Говорили правильні речі в підтримку Олега Сенцова, говорили з його сестрою, говорили з правозахисниками, політиками, читали в ефірі його "Заповіт" ... Але я злився.
Про це розповів активіст і громадський діяч Юрій Касьянов.
Тому що коли вбили і воскресили Бабченко – про це знали і кричали всі. А те, що в цей час в Росії, за полярним колом вже чотири роки сидить у в’язниці, дев’ятнадцять днів голодує, вмирає українець, патріот, режисер, і просто молодець – нікого не хвилює.
Помирає по-справжньому, без підстав, без обману. Помирає у відчайдушній, свідомо фатально програшній, трагічній, смертельній сутичці з ворогом. Але у нас це навіть не новина номер раз …
Наші заголовки новин прикрашає ідіотське алкоголічне марення генерального прокурора про дванадцять мавп, які замовили тринадцять друзів Оушена, які вбили двадцять вісім бакинських комісарів за дев’ять з половиною тижнів …
А в цей час за полярним колом вмирає Олег Сенцов. Але не чути ярих промов на його захист. Пости про Сенцова збирають протокольно мало лайків. Сенцова не беруть першим в партійні списки, не висувають на президентські вибори. Парламент не одягає футболки з його ім’ям, дівчата не носять під російським посольством плакати з його особою. Юлія Володимирівна не їде в Москву домовлятися з Путіним про його звільнення, хоча може, і хоче … Петро Олексійович не дзвонить Путіну поговорити про Сенцова, але ж не так давно дзвонив висловити співчуття і найнижчу повагу … “Правий Сектор” чистить кулемети, і не їде за полярне коло звільняти Сенцова з російського полону …
Мільйони українців працюють в Росії, торгують з Росією, дивляться російські передачі і кінофільми … А в цей час в Росії за полярним колом вмирає Олег Сенцов.
Всім пофіг. В кінці залишиться тільки заповіт. І наша ганьба.
