Новий законопроєкт про мобілізацію, який пропонує посилити правила призову та посилити відповідальність для ухильників, викликав жваве обговорення в суспільстві, а також укотре актуалізував чутливе питання — чому звичайні громадяни захищають країну, а народні депутати та чиновники призову не підлягають. І якщо на цю тему українці отримали пояснення — якщо мобілізувати половину Верховної Ради, її діяльність буде заблоковано, то чому політики минулих скликань не поспішають поповнити лави ЗСУ — питання залишається відкритим.
Згідно з чинним законом, відстрочка від мобілізації під час воєнного стану є у широкої низки держслужбовців. Однак цей пункт не стосується колишніх народних обранців, про що йдеться і в новому законопроєкті.
Батальйон держслужбовців
У грудні 2023 року заступниця голови комітету ВР із питань національної безпеки, оборони та Мар’яна Безугла заявила, що технічно в Україні можна мобілізувати народних депутатів. Для цього Верховній Раді потрібно прибрати відстрочку в законі, проголосувати за відповідні зміни, а президенту — підписати закон. Однак якщо половину нардепів мобілізують, замінити можна буде тільки списочників. Тих, кого обирали на мажоритарних округах, замінити за законом не вийде. У такому разі у ВР буде недостатньо голосів, щоб ухвалювати рішення, і це заблокує роботу Верховної Ради.
При цьому, за словами політика, їй відомо про один випадок мобілізації народного депутата до ЗСУ з початку повномасштабного вторгнення. Мова про Романа Лозинського. Щодо інших, на думку Безуглої, “тусуватися з військовими або допомагати — не дорівнює воювати”.
Відомо, що в перші місяці повномасштабної війни деякі держслужбовці, як-от нардеп Володимир В’ятрович і колишній голова парламенту Андрій Парубій, долучилися до оборони столиці в лавах ТРО. Також на фронт вирушив колишній нардеп від фракції ЄС Михайло Забродський. У березні 2023 року він отримав посаду в керівництві Збройних Сил України.
Серед чинних нардепів у лавах ЗСУ Сергій Рудик. Він активно публікує фотографії у формі та звітує про допомогу військовим.
Є серед військовослужбовців і колишні народні депутати. Так у жовтні 2022 року лави ЗСУ поповнив лідер “Радикальної партії” Олег Ляшко. Судячи зі сторінки політика в соцмережах, він, як і раніше, служить в армії, активно публікуючи фотографії у формі. Однак у ЗМІ писали, що у Ляшка на фронті нібито є особистий охоронець. Сам нардеп інформацію коментував стримано — він повідомив, що не збирається витрачати час на те, щоб реагувати на “безглузді, брехливі та замовні” звинувачення.
Брав участь у великій війні ексгенпрокурор Юрій Луценко. У липні 2023 року його зняли з військового обліку через інвалідність. Ексглава МВС повідомив, що має намір “наближати перемогу як волонтер”. Також на фронті був колишній народний депутат Борислав Береза. У вересні 2022 року він звільнився зі служби в ЗСУ у зв’язку зі станом здоров’я. Зокрема, Береза мав проблеми із зором.
Підпадають під призов?
Від початку повномасштабного вторгнення народні депутати неодноразово потрапляли в різні скандали, які зрештою призводили до дострокового припинення повноважень. Наприклад, через відрядження за кордон влітку 2023 року Верховну Раду залишив колишній заступник голови комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Юрій Арістов. Як відомо, екснардеп, який має доступ до державної таємниці, вільно покинув країну під приводом зустрічі з колегами з литовського Сейму. Після офіційного відрядження разом із сім’єю Арістов полетів відпочити на Мальдіви в 5-ти зірковий готель Waldorf Astoria Maldives на приватному острові Ітафуші. Експерти говорили, що колишні нардепи, зокрема й Арістов, підлягають призову. Однак із легкістю можуть знайти варіанти для відстрочки.
“Колишні нардепи нічим не відрізняються від звичайних громадян. Тим паче на законодавчому рівні недоторканність із депутатського корпусу знято. Чинних нардепів мобілізувати не можна, оскільки буде порушено законодавчий процес у країні, а це питання національної безпеки. А тих, хто склав мандати або нардепів минулих скликань — без проблем”, — вважає полковник запасу ЗСУ Олег Жданов.
Загалом за останній рік, за інформацією Комітету виборців України, достроково призупинили свої повноваження 17 народних депутатів. Серед тих, хто не фігурує в кримінальних справах: екснардепи Максим Єфімов — був головою депутатської групи “Відновлення України”, Дмитро Шпенов (самовисуванець), Андрій Холодов (СН), Віталій Данілов (“Батьківщина”). За законом, якщо нардепи припиняють свої повноваження, вони підлягають мобілізації та мають стати на військовий облік.
Дехто знайшов вихід із становища і виїхав за кордон. Наприклад, екснардеп Андрій Холодов. А також Сергій Кацуба, Олександр Третьяков, Олександр Заце. За інформацією NGL.media, останні троє перетнули кордон за системою “Шлях” під виглядом волонтерів, які вирушили по гуманітарну допомогу.
Інші — допомагають армії в тилу. Так, наприклад, серед медійних персон, які не поповнили лави ЗСУ — колишні прем’єри України Арсеній Яценюк і Володимир Гройсман. Обидва періодично з’являються в телеефірах. Яценюк допомагає фронту за гуманітарним напрямом, про що розповідає в соцмережах. Схожу діяльність веде Гройсман.
За словами Жданова, одна з причин, чому так мало чути про мобілізацію колишніх нардепів — ймовірно, наявність зв’язків.
“У будь-якої публічної людини є зв’язки, якими вона користується. І якщо виникають проблеми, починається гра — зателефонуй і виріши питання. Колись таких людей, хто користувався таким правом, називали “хребетниками”, — додає Жданов.
З цієї причини очікувати масового призову політиків навряд чи варто.
