РФ може вдатися до старого й перевіреного методу шантажу України і Заходу - чергової ескалації конфлікту на Донбасі.
Чим ближче дата щорічного продовження Євросоюзом санкцій проти Росії, тим більше остання підвищує ставки. За інформацією Сегодня.ua, Кремль торгується із Заходом: допуск поліцейської місії ОБСЄ на окупований Донбас замість ослаблення санкцій. А щоб лідери європейської думки в особі Франції та Німеччини стали поступливішими, депутати Саркозі та Ле Пен у Сенаті Франції вже зібрали понад 50 підписів за скасування санкцій проти Кремля. Розгляд їхньої резолюції Нижньою палатою парламенту – Національними зборами Франції – заплановано на 28 квітня. Українська “верхівка” великі надії покладає на візит Керрі. Найближчим часом США мають натиснути на Росію у виконанні Мінських угод. Не виключено, що Україні знову доведеться піти на поступки і зробити крок першою. Захід дедалі більше наполягає на ухваленні Верховною Радою закону про вибори на окупованому Донбасі як демонстрації беззастережного виконання Мінська-2. Тоді, на думку лідерів ЄС, у них з’явиться більше аргументів для продовження антиросійських санкцій, указуючи на те, що Кремль не виконує угоди, а Київ – чітко їх дотримується.
ТИСК ШТАТІВ. Візит держсекретаря США Джона Керрі до України анонсував Петро Порошенко відразу після саміту з ядерної безпеки у Вашингтоні. Тоді ж, виступаючи на саміті, наш президент закликав Штати посилити санкції проти Росії, за “продовження агресивної політики та невиконання Мінських угод”.
Неофіційно в Адміністрації президента Сегодня.ua розповіли, що очікують від візиту держсекретаря США “більш активної участі американської сторони в мінському переговорному процесі”. “Керрі має привезти нам додаткові козирі, які Штати використовують у переговорах з Росією як елемент тиску у виконанні Мінська. Ми очікуємо, що це буде заклик до посилення санкцій”, – сказали в АП.
Поки що офіційний Вашингтон не коментує таку можливість, лише обіцяючи не скасовувати санкції до повного виконання Мінських угод. Про це заявив міністр фінансів США Джейкоб Лью на полях весняної сесії керівних органів Всесвітнього Банку і МВФ у Вашингтоні. Учора під час засідання ради НАТО-РФ офіційно підтвердили тезу Лью.
У той же час екс-посол США в Україні Стівен Пайфер нагадує, що для продовження підтримки з боку Заходу Україні треба також зосередитися на реформах. “Якщо ви будете займатися політичними іграми замість реформ, то можете опинитися в ситуації, коли Захід від вас відвернеться. Ми сподіваємося, що новий уряд буде працювати, йому треба робити це швидко, інакше виникає ризик того, що терпіння Заходу вичерпається, воно не безмежне”, – заявив Пайфер.
Але не реформами єдиними: питання продовження антиросійських санкцій також залежить і від внутрішньополітичної ситуації в Євросоюзі. Як відомо, економічні санкції проти Росії діють до 31 липня. І вже в червні офіційний Брюссель має погодити й оприлюднити консолідовану позицію щодо цього питання. Як стверджують в Адміністрації президента України, Ангела Меркель виступає за продовження санкцій проти Росії. Це Сегодня.ua підтвердили і багато депутатів Бундестагу. Чого не скажеш про Францію. Представникам партій Марін Ле Пен “Національний фронт” і Ніколя Саркозі “Республіканці” в Сенаті вдалося зібрати понад 50 підписів за резолюцію щодо скасування антиросійських санкцій.
Голова парламентської групи дружби “Франція-Україна” Національних зборів Ремі Поврос розповів Сегодня.ua, що в порядку денному засідання це питання поставили на 28 квітня. “Я сподіваюся, що резолюція не пройде”, – сказав нам Поврос. Та навіть якщо депутати проголосують документ, для його передання на розгляд в уряд (який у свою чергу може винести питання на обговорення Єврокомісії. – Авт.) потрібно схвалення Верхньою палатою – Сенату.
До того ж ні для кого не секрет, що наступного року у Франції відбудуться вибори президента. Не так давно під час зустрічі з фермерами в рамках Міжнародної сільськогосподарської виставки екс-президент Франції прямо говорив про заміну президента Франсуа Олланда і скасування санкцій проти Росії. До того ж саме представники партії Саркозі в липні минулого року їздили до анексованого Криму з офіційним візитом. Усе це дуже сильно послаблює позиції Олланда як у самій Франції, так і на загальноєвропейському майданчику.
ПОЛІЦЕЙСЬКА МІСІЯ. Ще одним важелем тиску й елементом шантажу з боку Кремля є можливість розгортання на Донбасі поліцейської місії ОБСЄ. Про це, як відомо, майже місяць тому заявив Петро Порошенко. Президент Української асоціації зовнішньої політики, надзвичайний і повноважний посол Володимир Хандогій нагадує, що для розгортання такої місії потрібна згода всіх країн – членів ОБСЄ, включаючи Росію, – там діє принцип консенсусу.
Як уже писав Сегодня.ua, представник РФ в тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що поліцейська місія ОБСЄ може стати “спробою іноземної окупації Донбасу”. Неофіційно ж Кремль виторговує у Заходу можливість пом’якшення санкцій в обмін на допуск місії, яка підготує регіон до місцевих виборів і перебуватиме там деякий час після їх проведення.
Але, як відомо, диявол криється в деталях. Уже зараз у рамках засідань політичної підгрупи представники Росії та бойовиків кажуть, що готові допустити поліцейську місію ОБСЄ лише на лінію розмежування. Про це Сегодня.ua розповів представник України в політичній підгрупі Роман Безсмертний напередодні засідання підгрупи в Мінську, яке відбудетья сьогодні-завтра.
“Ідеться про безпеку під час виборів, так зване патрулювання тощо. Але так, як це розуміють росіяни, для нас неприйнятно. Вони це розуміють як безпековий контроль ОБСЄ тільки по лінії розмежування. А нас цікавить патрулювання тощо, щоб воно здійснювалося на паритетних засадах. Тобто представниками української поліції, представниками поліцейського міжнародного корпусу та представниками територіальних громад. Хочете, називайте їх народною міліцією (яка складатиметься з представників так званих “ДНР” та “ЛНР”. – Авт.)”, – сказав Безсмертний.
ВИБОРИ ТА ЕСКАЛАЦІЯ. Щодо цього питання позиція Заходу та України єдина: поліцейська місія ОБСЄ, якщо рішення про її розгортання на Донбасі буде прийнято, має отримати доступ до всієї окупованої території, а не стояти на лінії розмежування. І остаточне рішення з цього питання, найімовірніше, буде прийматися на саміті НАТО у Варшаві на початку липня. Там, за словами заступника генсека НАТО Олександра Вершбоу, заплановано переговори Порошенка з президентом США Бараком Обамою, генсеком НАТО, Ангелою Меркель і Франсуа Олландом.
До цього ЄС має прийняти остаточне рішення з питання продовження санкцій проти Росії. Від Києва Франція та Німеччина неофіційно вимагають прийняття законопроекту про вибори на окупованому Донбасі, щоб у Заходу було більше козирів у переговорах з Путіним. Як уже писав Сегодня.ua, зараз на рівні тристоронньої контактної групи є мінімум три чернетки законопроекту про вибори. “Перший за змістом ближче до Росії, другий – до Сайдика (представника ОБСЄ Мартіна Сайдика. – Авт.), третій – український варіант. Швидше за все, найближчим часом до Верховної Ради передадуть компромісний варіант закону для доопрацювання. За попередніми домовленостями, депутатам належить ухвалити закон до кінця червня (до саміту НАТО у Варшаві. – Авт.) з відстроченням набрання сили – поки не настануть умови для проведення виборів на окупованому Донбасі. А умови прописані в Мінську-2”, – сказали Сегодня.ua в Адміністрації президента України.
У розмові з Сегодня.ua Роман Безсмертний сказав, що поки що не бачить жодного цілісного законопроекту про вибори. “Я бачу колосальну небезпеку в прийнятті взагалі будь-якого окремого закону про особливості виборів на Донбасі. Це моя позиція як громадянина, і я намагаюся цю позицію донести до всіх керівників України. Досягається успіх тільки в комплексному документі, який змальовує й описує питання безпеки до виборів, питання безпеки виборів, питання виборів, питання безпеки після виборів, питання амністії, питання економічного режиму співпраці, питання моделі влади, питання і модель системи безпеки судів на цій території і процедуру виходу контролю на державний кордон. Це моя позиція, я на ній наполягав і наполягаю. Будь-який розрив, у цьому випадку – прийняття окремого закону про одне, другому чи третє, приводитиме до затягування вирішення цієї ситуації”, – вважає представник України в політичній підгрупі.
На це в АП неофіційно говорять, що Росія може вдатися до старого й перевіреного методу шантажу України та Заходу – чергової ескалації конфлікту на Донбасі. Мовляв, політичну кризу в Україні подолано, а напередодні виборів до Держдуми у вересні Кремль мусить чимось мотивувати виборця голосувати за “Єдину Росію”. Про підвищену загрозу ескалації Росією ситуації на Донбасі в найближчі півроку, через її можливу реакцію на європейські санкції й у зв’язку з майбутніми виборами до Держдуми раніше в інтерв’ю Сегодня.ua говорив науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин Джеймс Шерр.
За інформацією Головного управління розвідки Міноборони України, днями з території Росії на залізничну станцію Дебальцеве прибув ешелон з військовою технікою: три танки, два “Гради”, два авто “Урал” і дизельне паливо на 160 тонн. Крім того, у районах Луганська, Михайлівки, Харцизька та Донецька зафіксовано: “Град”, артилерійські системи калібру понад 100 мм і танки.
На думку директора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника, на теперішньому етапі Путіну невигідна ескалація конфлікту на Донбасі. Але потрібно розуміти, що під “теперішнім етапом” треба мати на увазі невизначений часовий інтервал. Загальні “розклади” або калькуляції в Кремлі можуть помінятися через місяць, або протягом декількох днів. Якщо з якихось причин Путіну потрібна буде чи то масштабна, чи то обмежена ескалація, він її організує дуже швидко. Як і повне припинення вогню, як це сталося 1 вересня минулого року. “Щодо перспектив ескалації або деескалації, то не слід забувати, що це один з найдієвіших інструментів Кремля. На жаль, потрібно визнати, що ані зусилля української влади, ані дії наших партнерів поки що не переконали Путіна у зворотному”, – вважає експерт.
