Кримінальне провадження щодо голови Державної судової адміністрації Олексія Сальнікова, яке розслідує Національне антикорупційне бюро, може бути частиною комбінації з усунення чиновника з посади, яке не вдалось реалізувати в інший спосіб.
Про це йдеться в матеріалі видання «Інформатор». Журналісти зібрали хронологію подій напередодні активної фази розслідування і з’ясували, що низка обставин не збігаються з офіційною версією слідства.
Сальнікову закидають підбурювання до дачі хабаря суддям Верховного Суду. За версією слідства, ще в листопаді 2022 року до Сальнікова нібито звернувся Олексій Гончар, у якого адвокати житомирської ТОВ “Форватер плюс” (код ЄДРПОУ 42046409) попросили з’ясувати долю справи їхнього клієнта в Касаційному адмінсуді і організувати скасування рішення. Сальніков нібито повідомив, що це “коштуватиме” 5 тис. доларів, при тому, що справу розглядає трійка суддів.
«За послуги» Гончар розраховувався уже міченими купюрами після заяви в НАБУ. Згодом з’ясувалось, що Сальніков не передавав кошти суддям. НАБУ оприлюднило фрагменти розмов Гончара і Сальнікова, з яких, втім, незрозуміло, що йдеться саме про передачу хабаря.
Видання відзначає, що Гончар фігурує у низці кримінальних проваджень щодо шахрайства. За одним із них, він позичив і не віддав кошти адвокату Олегу Горецькому. Останній є одним із фігурантів гучної справи щодо голови ВС Всеволода Князєва. Також Гончар, за даними судових справ, був винен гроші і нардепу VIII скликання Олександру Жолобецькому. Під час слідства стало відомо, що Гончар перебуває у розшуку в Російській Федерації за іншим прізвищем.
«У мережі є також детальний опис біографії Гончара, де стверджується, що до отримання в судовому порядку українського паспорта, він був Олексієм Карпенком і перебуває під цим прізвищем в розшуку в Росії. … саме Гончара затримала СБУ в жовтні 2021 року під час спроби продажу незаконно відчуженої земельної ділянки в Києві. Рішенням суду Гончару було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. В подальшому провадження у справі призупинено через мобілізацію Гончара до лав ЗСУ. Що, до слова, стало “зручним” приводом призупинити розгляд щодо нього і інших кримінальних проваджень про шахрайство», – пишуть автори.
«Така біографія цілком дає привід припустити, що його участь в операції НАБУ могла не бути випадковою. І цілком могла бути пов’язана з бажанням змістити або самого Сальнікова, або суддів, яким він нібито мав передавати хабар», – додає видання.
Крім того, у матеріалах слідства немає даних, що Голова ДСА підбурював Гончара до надання хабаря, оскільки підбурення — це систематичне прохання. «Слідство, за словами захисників, не перевіряло інші версії передачі коштів Сальнікову, як от позика. На їхню думку, НАБУ штучно зберігає кваліфікацію провадження щодо підбурення до дачі хабаря, оскільки, якщо ця стаття випаде з переліку, то залишиться лише шахрайство — а це не тяжкий корупційний злочин і не належить до підслідності НАБУ», йдеться в матеріалі видання Ґрати.
Гончар почав більш наполегливо просити про зустріч з Сальніковим саме на початку березня – після його візиту разом з керівництвом Верховного суду до Сполучених Штатів Америки, де обговорювалась проблематика роботи судової системи в умовах війни. «Справа потрапила в поле зору Посольства США – його представник відвідав кілька засідань ВАКС», – йдеться в статті.
Крім того, обшукам і врученню підозри Сальнікову 24 липня передувало засідання Вищої ради правосуддя 20 липня, де розглядався звіт ДСА за 2022 рік. У день виступу Сальнікова у ВРП після того, як стало зрозуміло, що звіт буде прийнято, в справі змінилась група прокурорів. «До цього ніяких активних дій в справі не відбувалось. І зі сторони виглядає так, що НАБУ і САП дочекалось дати звіту і його результатів (позитивних для Сальнікова) і після цього актуалізували питання обшуків і підозри», – пишуть автори публікації.
Також журналісти звернули увагу на форсоване рішення Вищої ради правосуддя відкрити стосовно Сальнікова дисциплінарне провадження і відсторонити його від виконання обов’язків Голови ДСА на підставі фактично прес-релізу НАБУ з відеоматеріалами, що фактично порушує презумпцію невинуватості (ВРП посилається на практику Європейського суду з прав людини з цього приводу).
«Сам фігурант справи і його захист поки утримуються від різких заяв про політичні переслідування чи замовний характер справи. Проте очевидно, що у ній надто багато нестикувань як для “лінійного” і “однозначного” провадження, в якому одразу зрозуміло, хто і в чому винен», – резюмує видання.
