Новини сьогодні: Санкції проти російських компаній були прогнозовані. Україна несамовито раділа з приводу введення секторальних санкцій США відносно РФ, посилено домагалася введення санкцій ЄС, потім сама прийняла закон про санкції. У 2016 році риторика щодо російських мереж як засобу конфлікту звучала дуже чітко. Потім було обмеження мовлення російських каналів. Якщо вибудувати ці факти в ряд, то новий указ президента виглядає цілком передбачуваним кроком.
Таку думку висловив Артем Афян, керуючий партнер Юскутум.
Однією з перших реакцій було раптове утворення численних експертів з кібербезпеки і свободи слова в мережі, стала вимога скасування указу, який порушує право на свободу висловлювання. Обмеження діяльності однієї з соціальних мереж, при тому, що її аналоги продовжують безперешкодно функціонувати, наступом на свободу слова назвати складно.
Швидше, що заборона на соціальні мережі влада відіб’є аргументом про конфлікт на сході.
Яндекс є новинним агрегатором, тому до питання про свободу слова він значно ближче. Але проти Яндекса буде грати велика кількість публікацій про політичну підкрутку топа новин. 1С та Парус взагалі стоять осторонь від базових свобод.
Що стосується цензури – вже чути побоювання щодо повальних блокувань сайтів. Тут саме час згадати, що у нас давно прийнятий закон про підтримку кінематографії, яким вводиться процедура блокування в інтернеті. І цей закон досі не вилікували від вкрай вразливих до зловживань процедур. Це, однак, не завадило країні святкувати перемогу над піратством.
Тому указ, я думаю, вистоїть. Хоча судово-піарну тяганину передбачити легко. Особливо красиво вона може розкритися в масових позовах. Для будь-якого юриста такі справи – справжній подарунок.
Якщо підсумувати, то указ є черговим етапом реалізації курсу на планомірний розрив економічних зв’язків з РФ. Це ще не секторальні санкції по IТ, але можливий їх провісник. Сам по собі указ принесе чимало незручностей, приводів для інтернет-дотепів і кримінальних справ, ніж повністю впишеться в нашу сьогоднішню дійсність.
