Київрада 18 грудня затвердила фінансовий план столиці на 2026 рік із загальним обсягом понад 106 мільярдів гривень. Основний акцент у бюджеті зроблено на фінансування освіти, соціальних програм, заходів безпеки та допомогу Силам оборони України, пише Вечірній Київ.
Міський голова Києва Віталій Кличко, коментуючи ухвалення бюджету на початку засідання Київради, наголосив, що він є більшим за стартовий бюджет 2025 року на 16 млрд грн, попри значні вилучення коштів з боку держави.
«Він більший за стартовий бюджет цього року на 16 мільярдів. І це в умовах, коли держава забирає у столиці до держбюджету 60% ПДФО та так званий „військовий“ ПДФО. А „заднім числом“ цієї осені з бюджету столиці фактично вкрали ще 8 мільярдів гривень коштів громади. Держава це зробила, порушивши Бюджетний кодекс і Конституцію України», — заявив Кличко.
Згідно з доповіддю директора Департаменту фінансів КМДА Володимира Репіка, найбільші видатки бюджету Києва на 2026 рік передбачені на освіту — майже 38 млрд грн. Друге місце посідає транспорт і дорожнє господарство з обсягом фінансування 21 млрд грн, значна частина яких спрямована на компенсацію різниці в тарифах для КП «Київський метрополітен» і КП «Київпастранс» через збитковість перевезень.
Третім за обсягом фінансування є соціальний захист — 11 млрд грн. Серед інших пріоритетів бюджету — житлово-комунальне господарство з видатками майже 7,5 млрд грн та сфера охорони здоров’я, на яку запланували 7,3 млрд грн.
«КИЇВ І НАДАЛІ ПІДТРИМУВАТИМЕ СИЛИ ОБОРОНИ»
У коментарі «Вечірньому Києву» Віталій Кличко наголосив, що одним із пріоритетів бюджету на наступний рік залишається підтримка Збройних сил України. І хоча у кошторисі передбачено 2 млрд грн на допомогу Силам оборони, однак ця сума, як і в попередні роки, буде збільшуватися в разі перевиконання доходів бюджету. Він нагадав, що цього року загальний обсяг підтримки ЗСУ зі скарбниці Києва перевищив 12,5 млрд грн.
Окремо Кличко зупинився на видатках на освіту, назвавши її найбільшою статтею бюджету. За його словами, саме освіта є стратегічною інвестицією міста.
«Найкращі інвестиції — це наші діти. Саме тому третину бюджету Києва, а це 38 мільярдів гривень, ми спрямовуємо на освіту», — зазначив він.
Міський голова також повідомив про збільшення фінансування медичної галузі та наголосив, що, попри складні умови воєнного часу, місто формує плани на наступний рік із чітким розумінням своїх пріоритетів.
«Київ — це серце країни. Від стабільної ситуації в столиці залежить стабільність у державі загалом. Наше завдання — не допустити занепаду міста, підтримати соціально вразливі групи, військових, їхні родини та дітей», — наголосив Кличко.
За його словами, Київ і надалі підтримуватиме всі підрозділи Сил оборони, які звертаються по допомогу.
«Хочу наголосити, що у бюджеті наразі закладено 2 мільярди гривень на підтримку Сил оборони України, але ця сума, як і в попередні роки, буде збільшуватися впродовж року.
Нагадаю, торік ми починали з одного мільярда гривень, а завершили рік із понад 12,5 мільярда гривень підтримки армії. Ми й надалі коригуватимемо бюджет, щоб посилювати допомогу тим, завдяки кому ми можемо жити й працювати. Сьогодні понад 200 тисяч киян захищають Україну, і громада столиці не залишається осторонь — ми підтримували і будемо підтримувати всі підрозділи, які звертаються по допомогу».
«ПОПРИ ВОЄННИЙ СТАН КИЇВ МАЄ ФУНКЦІОНУВАТИ ПОВНОЦІННО»
Як зазначив депутат Київської міської ради від фракції УДАР, член постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Валентин Мондриївський бюджет наступного року за своєю логікою та пріоритетами не відрізняється від кошторисів попередніх років. За його словами, місто продовжує працювати в умовах війни, тому основні завдання залишаються незмінними — забезпечення життєдіяльності столиці, стабільної роботи освітньої сфери та критичної інфраструктури.
Він наголосив, що попри воєнний стан Київ має функціонувати повноцінно, а міська влада намагається організувати роботу так, щоб мешканці мінімально відчували наслідки війни.
«Саме тому освіта традиційно залишається одним із головних пріоритетів бюджету. Значна частина коштів спрямовується на безпеку — будівництво та облаштування укриттів, відновлення й модернізацію шкіл. Ці об’єкти важливі не лише для дітей, а й для мешканців прилеглих мікрорайонів.
Окремий акцент у бюджеті зроблено на розвиток інфраструктури та транспортної галузі. Йдеться про ремонти доріг і мостів, оновлення рухомого складу, продовження будівництва метро.
У Києві проживає близько 3,5 мільйона мешканців плюс щоденно до столиці приїжджає значна кількість людей у службових і приватних справах, що створює додаткове навантаження на інфраструктуру, яке міська влада зобов’язана враховувати під час планування бюджету та розвитку міста.
Завдання депутатського корпусу — спільно з міською владою спланувати бюджет так, щоб розвиток столиці був збалансованим і відповідав вимогам воєнного часу. Ми вже бачимо результати ремонтів мостів і шляхопроводів у різних районах міста, і ці роботи будуть продовжені наступного року.
Безумовно, коштів завжди менше, ніж потреб. Це стосується будь-якого бюджету — родинного, міського чи державного. Саме тому управління містом полягає у правильному визначенні пріоритетів і зваженому розподілі ресурсів. Ми намагалися не залишити поза увагою жодну сферу життєдіяльності столиці, зокрема соціальний напрям.
Водночас значну увагу в бюджеті приділено підтримці Збройних сил України та реалізації програм для захисників столиці. Фінансування допомоги військовим залишається однією з ключових складових міського бюджету», — наголосив Мондриївський.
Під час обговорення столичного кошторису депутатка Київської міської ради від «Європейської Солідарності» Марина Порошенко особливу увагу зосередила на сфері охорони здоров’я.
Як голова комісії з питань охорони здоров’я, соціальної та ветеранської політики, вона детально окреслила медичні пріоритети бюджету, підтримку медичних працівників, розвиток інфраструктури та реабілітаційних програм.
«Основними пріоритетами бюджету міста Києва на наступний рік, безумовно, є освіта, медицина та соціальні програми.
Для мене, як голови комісії з питань охорони здоров’я, особливо важливою є реалізація саме медичних, соціальних і ветеранських проєктів, зокрема програм підтримки захисників і захисниць України, які проживають у столиці.
Хочу підкреслити: надзвичайно важливо, що в цьому бюджеті нам вдалося закласти системну підтримку всіх медичних працівників муніципальних закладів охорони здоров’я — незалежно від рівня надання допомоги. Йдеться про лікарів первинної ланки, сімейних лікарів, медичних сестер та молодший медичний персонал.
Загальний обсяг фінансування цієї програми становить 1 мільярд 680 мільйонів гривень. Це безповоротна щомісячна матеріальна допомога медичним працівникам, яка є реальним визнанням їхньої роботи в умовах війни».
Окрему увагу Марина Порошенко звернула на оновлення медичної інфраструктури:
«Передбачено 175 мільйонів гривень на забезпечення медичної галузі спеціалізованим медичним транспортом. Для мене цей проєкт має особливе значення, адже ми працювали над ним майже півтора року.
Важливим складником бюджету стала також програма мікрогрантів для відкриття та розвитку бізнесу для ветеранів, членів їхніх родин, а також сімей загиблих військовослужбовців, зниклих безвісти або тих, хто перебуває в полоні. Це не лише фінансова підтримка, а й реальний інструмент повернення до мирного життя та соціальної адаптації.
Також у бюджеті закладено матеріальну компенсацію на придбання засобів догляду — зокрема крісел колісних, ліжок, підгузків та інших необхідних виробів — для дітей з інвалідністю та захисників України, які отримали поранення внаслідок бойових дій. Цей механізм дає можливість людям самостійно і вчасно придбавати саме ті засоби, які їм реально потрібні».
Окрім цього у бюджеті передбачено адресну допомогу людям з інвалідністю:
«Ще один важливий напрям — забезпечення людей з інвалідністю витратними матеріалами, зокрема сечоприймачами, які потребують постійного використання. У межах цього бюджету ми маємо можливість повністю покрити ці потреби.
Уже наступного року цей бюджет дасть конкретні результати для киян, внутрішньо переміщених осіб та соціально незахищених громадян, які найбільше потребують підтримки. В умовах війни ми не маємо права зволікати — своєчасна допомога людям наближає нас до перемоги, миру та відновлення як Києва, так і всієї України», — підсумувала депутатка.
Голова комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності, керівник фракції «Слуга народу» Андрій Вітренко своєю чергою розкритикував підхід КМДА до формування пріоритетів у ключовому фінансовому документі столиці.
За його словами, через це депутатський корпус був змушений істотно доопрацьовувати подані матеріали: загалом розглянули понад 3400 пропозицій і правок на суму близько 28 млрд гривень.
«Була створена відповідна робоча група, яка переробляла цей бюджет у депутатському корпусі. Якщо ми подивимося зараз, що відбулося, то відповідна бюджетна комісія та постійно діюча робоча група внесли зміни до цього бюджету. Він почав виглядати більш-менше. Тобто змінилися пріоритети».
Вітренко зазначив, що в первинній редакції бюджету ключовий акцент було зроблено на транспортну сферу та дорожнє будівництво.
«Безумовно, залишилося на транспорт дуже багато, але ми будемо, по-перше, вимагати від директора департаменту транспорту відповідної програми для того, щоб фінансувати в межах закону, а не як комусь подобається. По-друге, слава Богу, з’явилася правка про додаткові 2 млрд на оборону».
На уточнювальне запитання журналістки «Вечірнього Києва» щодо можливого збільшення цієї суми — з огляду на те, що минулого року фінансування Сил оборони стартувало з 1 млрд грн, а за підсумками року сягнуло 12,5 млрд грн, — Андрій Вітренко відповів:
«Давайте подивимося, що таке бюджет… Якщо взяти бюджет, який є, то насправді це протокол про наміри. Він ще не наповнений реальними грошима, як він буде виконуватися, ще нічого не зрозуміло. Тому ми побачимо, як буде виконуватися бюджет по доходах і видатках, і лише потім зможемо робити відповідні висновки».
КУРС НА ЕНЕРГЕТИЧНУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Водночас під час обговорення бюджету окрему увагу депутати Київради приділили енергетичній безпеці столиці, адже стабільна робота міста в умовах війни неможлива без надійного електропостачання.
Особливий фокус у цьому напрямі зроблено на київських школах, які мають залишатися безпечним і стабільним простором для навчання дітей незалежно від ситуації в енергосистемі.
Як зазначила депутатка Київської міської ради від «Європейської Солідарності» Людмила Ковалевська, в ухваленому бюджеті міста на наступний рік передбачено кошти на забезпечення автономної роботи навчальних закладів. Йдеться про встановлення сонячних панелей на дахах шкіл та потужних накопичувачів електроенергії безпосередньо в приміщеннях.
«Зараз у школах використовуються генератори. Але це не завжди практично, оскільки вони „їдять“ дуже багато дорогого пального. Сонячні панелі дадуть школам можливість повністю забезпечити себе електроенергією самостійно. Це великий крок», — наголосила Ковалевська.
За її словами, такий підхід дозволить не лише суттєво зекономити кошти міського бюджету, а й гарантувати дітям стабільний навчальний процес навіть у періоди масових відключень електроенергії.
Окрім освітніх закладів, Київ загалом бере курс на децентралізовану та стійку енергетичну систему. Місто поступово відходитиме від повної залежності від великих електростанцій, які в умовах війни залишаються вразливими цілями для ворога.
Про це також розповіла журналістам Людмила Ковалевська, наголосивши, що об’єкти на кшталт ТЕЦ-5 чи ТЕЦ-6 неможливо захистити на сто відсотків.
«Ми маємо готуватися до всіх можливих варіантів розвитку подій. Але найкращий захист — це розподільча когенерація. Тому що такі великі об’єкти захистити фактично неможливо. Якщо туди влучатимуть ракети, жодні габіони не врятують ці ТЕЦ», — пояснила депутатка.
Вихід вона вбачає у встановленні невеликих газопоршневих і газотурбінних установок, які значно легше приховати та фізично захистити від обстрілів. Уже наступного року завдяки розвитку такої децентралізованої мережі Київ планує отримати додаткові 170 МВт електроенергії.
