Заступник голови КМДА розповів, що буде з містом за сильних морозів і де взяти кошти на автономні джерела живлення.
Українці з тривогою чекають наближення холодної пори. Через постійні повітряні удари РФ у Києві вже навчилися годинами жити без світла. Але це було влітку. За прогнозами експертів, з настанням морозів, ситуація в рази ускладниться, адже без електрики сотні багатоповерхівок можуть залишитися без тепла та води.
Легкої зими не буде
– Яким може бути наступний опалювальний сезон у Києві і які можливі сценарії розвитку подій розробляє міська влада?
– Ми готуємось до надзвичайно складного опалювального сезону. Наслідки обстрілів в об’єкти енергетики спричинили складну ситуацію з електроенергією та її генерацією. Але це наші реалії, мусимо готуватись посилено на усіх рівнях – місто, підприємства, жителі міста. Жодних ілюзій “легкої зими” в умовах воєнного стану не повинно бути ні у кого.
Київ уже виконав колосальний масив робіт з відновлення та підготовки. Це стосується як інфраструктурних об’єктів, зокрема енергетичних, так і житлового фонду.
Чому важливі зараз теплопункти
– Що саме вже зроблено? Чи є напрямки, що викликають занепокоєння рівнем підготовки?
– Колосальний обсяг робіт виконано на теплових мережах. Гідравлічні випробування вже виконано більш як на 90%. Ключові магістралі протестовані. Виявлено та усунуто майже 2 тисячі пошкоджень трубопроводів, решту пошкоджень зараз усувають.
Аналогічна ситуація на об’єктах – ТЕЦ, станціях, котельних, теплопунктах тощо. Проведені ремонтні та регламентні роботи на більш як 2,2 тисячах теплопунктів, від надійності роботи яких залежить якість теплопостачання кожного окремого будинку в мікрорайоні. Більш як на 70% таких пунктів виконана перевірка й ремонт теплообмінників, насосів, електродвигунів, запірної та регулювальної арматури та іншого обладнання.
Ремонт теплотрас радянських часів
– Якщо говорити не про “латкові” ремонти в результаті пошкоджень, а про повноцінну заміну мереж, чи здійснюється вона? Ви зазначали, що попри складну ситуацію місто продовжить це робити.
– Комплексну реконструкцію Київ не зупиняв жодного року, навіть в умовах війни. Безперечно, йдеться не про довоєнні обсяги, коли кількість замінених старих мереж сягала сотні кілометрів. Але цього року 55 км запланували реконструювати і рухаємось за планом.
Причому, йдеться про магістральні трубопроводи, як, наприклад, комплексна заміна на вулиці Набережно-Хрещатицькій. Там велика магістраль діаметром 700 мм, що транспортує тепло для Подолу – це близько 900 будівель, з яких 400 – житлові будинки. Прокладений трубопровід понад 40 років тому і лише за останні 5 років тут сталось десь півсотні пошкоджень. Проект реконструкції масштабний, проводився у три етапи і цього року ми його завершуємо.
– Що саме було зроблено на цій ділянці?
– Повна заміна старих теплових камер на нові монолітні з дренажними колодязями і сучасною запірною арматурою. Прокладено 1,8 км нових попередньо ізольованих труб європейського зразка, що обладнані системою аварійної сигналізації. Реконструкція здійснюється без відключення гарячого водопостачання і, як ми бачимо, лише з частковим перекриттям руху.
Чого очікувати мешканцям від капремонту
– Як позначається подібна реконструкція на процесі теплопостачання і чи відчують результат цієї роботи жителі?
– Щоразу обираючи об’єкти для потенційної масштабної реконструкції фахівці керуються саме чинниками підвищення надійності та якості теплопостачання. Щоразу ліквідація пошкоджень на цій магістралі потребувала тимчасового припинення послуг для сотень будинків. Мережа іде вздовж важливої транспортної лінії. Для ліквідації пошкоджень необхідно було виконувати розриття асфальтобетонного покриття і обмежувати рух транспорту. Реконструкція вирішує всі ці питання.
– Ви назвали цифру 55 км, які будуть замінені. Де ще триває подібна заміна?
– Локацій заміни тривають на проспекті Любомира Гузара, вулицях Житкова/Сальського, на вулиці Діловій та інших.
Десь два тижні тому я інспектував роботи на Відрадному масиві, на Любомира Гузара. Там міняють 1 кілометр зношених труб: 830 метрів магістральних і 240 метрів – що ведуть безпосередньо до будинків. Під час двох попередніх етапів, які виконували у 2021 році на вулиці Тетянинській, уже переклали близько 1,1 кілометра нових сучасних труб.
Вони були там прокладені ще у 1960-х роках під час забудови житлового масиву. Тобто трубам більше 60-ти років. Десятки пошкоджень і скарг від людей, адже тепло від цієї мережі отримують понад 170 будівель мікрорайону, зокрема для 50 житлових будинків, 3 дитсадків, 3 медичних закладів та 90 відомств. Перекладка мереж забезпечить стабільне постачання послуг і дозволить уникнути частих відключень через пошкодження.
Чи вистачить ресурсів у Київтеплоенерго
– Ви неодноразово говорили про обмеженість ресурсів, логістичні ускладнення в процесі закупівлі європейських матеріалів. Чи виконає Київтеплоенерго такий масив робіт, враховуючи ці чинники?
– Сьогодні усім треба робити більше, ніж ми звикли. Війна не дає нам ані часу, ані вибору. Багато чого наші підприємства роблять вперше. Ми впроваджуємо перші етапи Концепції “Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації”. Це фундаментальні кроки для столичної теплоенергетики, які критично необхідні зараз і дадуть в рази більший ефект в умовах мирного розвитку.
Йдеться про придбання потужних когенераційних установок, будівництво об’єктів, що перетворюватимуть відходи в теплову та електричну енергію тощо. Проведені торги, здійснена закупівля обладнання, тривають процеси виготовлення, потім логістичні та інші аспекти. Тому впевнений, що заплановані на цей рік “нормативи” реконструкції тепломереж Київ теж виконає.
Як та чим рятуватиметься Київ від блекауту
– Які можуть бути труднощі з опаленням та електроенергією у холодну пору, через ракетні та дронові удари ворога? Чи є загроза блекауту?
– На жаль, ми бачимо, що ворог не припиняє атакувати українські міста. Енергетичні об’єкти залишаються однією з ключових цілей. Саме тому важливо підготуватись, так би мовити, на всіх фронтах і рівнях.
Що робить місто? Усі котельні, де це дозволяє потужність ми вже оснастили генераторами для безперебійної роботи. Об’єкти особливо критичної інфраструктури плануємо обладнати когенераційними установками. Вже замовлено 15 таких установок. Їх виробництво зараз триває на одному з європейських заводів.
Цього року також збільшили кількість пересувних мобільних котелень удвічі. Зараз їх у розпорядженні тепловиків понад 50 одиниць. У разі надзвичайних ситуацій котельні забезпечуватимуть теплом медичні установи та інші об’єкти соціальної сфери, а також заклади, на базі яких працюватимуть пункти обігріву.
Всередині серпня ми провели чергове тестування роботи такої котельні: фахівці Київтеплоенерго під’єднали її до вводу будівлі школи, де перебуває один із пунктів обігріву. Теплова потужність такої мобільної котельні становить 600 кВт. Вона виробляє теплоносій, температуру якого можна регулювати залежно від погодних умов. Котельня повністю автономна й оснащена генератором.
– Яка ситуація з забезпеченням питної води в разі блекауту?
– У разі відсутності електропостачання воду тимчасово можуть забезпечувати бюветні комплекси, що живляться від індивідуальних артезіанських свердловин. На сьогодні 155 бюветів можуть бути оперативно підключені до генераторів.
Що буде з містом за сильних морозів
– Чи існує план дій, на випадок, якщо 20 днів поспіль температура повітря у Києві буде триматися на відмітці понад 10 градусів морозу? Як у цих умовах будуть працювати школи, дитячі садочки, лікарні?
– Як я вже сказав, місто не припиняє посилювати технічні та організаційні можливості для роботи в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із знеструмленням. Визначені пріоритетні об’єкти критичної інфраструктури, сформований алгоритм взаємодій для оперативного реагування. Проведені й ще проводитимуться практичні тренування, як, наприклад, підключення котелень до пунктів обігріву чи генераторів до бюветних комплексів. У Києві сформована мережа пунктів обігріву, їх зараз 1019.
Що буде з школами та садочками
– Чи буде змога забезпечити теплом школи, чи це буде питання особистого виживання?
– Рішення щодо функціонування тих чи інших закладів буде прийматись окремо, виходячи з обставин, рівня критичності ситуації тощо. Як і в попередні роки, ми діятимемо в режимі єдиного міського штабу, що прийматиме оперативні рішення щодо реагування та допомоги.
Однак я хотів би наголосити на тому, що готуються до зими усі: муніципалітет, що формує загальний алгоритм, комунальні служби, які виконують ретельно свій фронт робіт, а також будинкові громади, тобто мешканці. Я говорю, в першу чергу про будинки, де для постачання тепла й води потрібна електроенергія. Будинки високої поверховості з насосним обладнанням, що працює винятково від електрики, дійсно мають складну перспективу.
Міф про гроші на обладнання тільки для ОСББ
– Як люди можуть вплинути на це? Скільки ОСББ та ЖБК вже подбало про забезпечення автономними джерелами електроенергії? І як їм у цьому допомогло місто?
– Для багатоквартирних будинків Києва існує не один варіант для того, щоб отримати від міста кошти на провадження енергоефективних заходів чи закупівлю обладнання безперебійного живлення.
Не лише ОСББ чи ЖБК можуть скористатись такими програмами. Забудьте міф, коли вам кажуть, що коли у вас немає ОСББ, то ви обмежені в можливостях. Створюйте ініціативну групу, приймайте спільне рішення з сусідами, які, впевнений, також зацікавлені в тому, щоб у квартирі не вимикалось опалення, вода чи працював ліфт. Місто створило умови отримання фінансової допомоги і для будинків, де немає ОСББ чи ЖБК.
Де взяти гроші на генератори?
– Які зараз в Києві програми допомагають придбати генератори, сонячні батареї чи інше обладнання, яке рятує під час відключення світла?
– Зараз шалена увага до Порядку часткового відшкодування вартості незалежних джерел енергії: бензинових, дизельних, газових генераторів, сонячних зарядних станцій, інверторів тощо. Вона запрацювала після початку повномасштабного вторгнення і стала своєрідним порятунком для сотень житлових будинків після того як ворог почав масовано обстрілювати енергооб’єкти і дефіцит виробництва електроенергії ставав все відчутнішим. Станом на початок поточного року в житлових будівлях Києва встановили понад 670 одиниць різного обладнання.
4 липня цього року Київрада прийняла рішення щодо удосконалення умов отримання компенсації. Раніше діяло обмеження – гранична максимальна сума компенсації складала 80 тисяч гривень для усіх будинків.
Нагадаю, у Києві близько 12 тисяч житлових будівель, різної серійності, року забудови, технічного стану. Вони потребують різної потужності та кількості обладнання, а, відповідно, різних обсягів допомоги.
Скільки можна отримати коштів від міста
– Тобто сума відшкодування зросла і стала градаційною для різних будівель?
– Так. Зараз механізм дозволяє компенсувати 75% вартості вже придбаного генератора або іншого обладнання з наступними граничними максимальними сумами:
- для будинків, поверховістю до шести поверхів, до 100 тис. грн компенсації;
- будинки від 7–16 поверхів – до 200 тис. грн компенсації;
- будинки від 17 поверхів та з даховими або вбудовано-прибудованими котельнями – до 300 тис. грн компенсації.
