З початком опалювального сезону собівартість продукції зросте, адже додадуться витрати на опалення приміщень, утім, економісти впевнені, що різкого зростання цін не передбачається.
В Україні найближчим часом, як прогнозують експерти, через початок зимового сезону майже в 1,5 раза подорожчає борщовий набір. Крім того, підприємцям доведеться закладати у вартість свого товару витрати на опалення приміщень. Експерти впевнені: найближчим часом темпи зростання інфляції прискоряться, проте зростання цін до кінця року не перевищить 2%.
До чого призведе подорожчання комуналки
“Ми розуміємо, що сезонне зростання рахунків на комунальні послуги може відбитися на собівартості товарів у будь-якому супермаркеті, який платить і за опалення, і за електроенергію”, – розповідає старший аналітик Concorde Capital Олександр Паращій. Водночас експерт вважає, що значного зростання цін очікувати не треба. Так, загалом в економіці комуналка призведе до збільшення інфляції на 0,5%. Наразі, за словами Олександра Паращия, на інфляцію більше впливає ситуація на валютному ринку.
На думку аналітика “Альпарі” Антона Козюри, зростання цін на комунальні послуги стане приводом для зростання тарифів у всьому спектрі ринку. “Виробники буквально змушені будуть закладати послуги, що дорожчають, або знижувати свою маржу, що само по собі є непопулярним кроком. Ітиметься про підвищення цін як на продовольчі товари, так і на непродовольчі”, – упевнений економіст.
Узимку борщовий набір подорожчає майже в 1,5 раза, розповідає експерт аграрних ринків УКАБ Євген Дворник. “Це пов’язано з тим, що вартість зберігання постійно зростає – піднімаються тарифи на електроенергію, опалення. Це все закладається в собівартість продукції. У пік сезону овочів ми їх експортуємо за низькою ціною, а коли сезон минає, ми їх імпортуємо з Білорусі та інших країн . Тому вартість овочів узимку залежить від курсу долара”, – зазначає експерт.
Тим часом гречка дешевшатиме до листопада-грудня (ціни знизяться з 28 до 23-25 гривень за кілограм). А вже наприкінці зими вартість почне зростати, унаслідок чого на початку наступного року вартість крупи може досягти 30 гривень.
“Це пов’язано з тим, що саме наприкінці серпня – у вересні настає сезон збирання врожаю. Ціна зменшується. Цього року площі були більші, тож ціни знижуватимуться до листопада-грудня, а потім, ближче до кінця зими, ціни знову зростуть. Це пов’язано з тим, що пропозиція знижується, а попит залишається на тому самому рівні. Утім, за нашими прогнозами, українського виробництва досить для задоволення внутрішніх потреб”, – пояснює Євген Дворник.
Вартість рису не зміниться за умови стабільного курсу гривні (цю крупу Україна імпортує), молочка подорожчає на 10%, а свинина взимку подешевшає в середньому на 7%.
Ціни зростатимуть на 1% за місяць
За прогнозами Мінекономрозвитку, інфляція на кінець 2016 р. становитиме 14,1%, а 2017 р. – впаде до 8%. У Національному банку тим часом розраховують, що за підсумками поточного року зростання споживчих цін становитиме 12%. До кінця року, як передбачає Антон Козюра, ціни зростуть ще на 2%. “За непрямими даними ми вже наблизилися до позначки 12%, за найоптимістичнішими оцінками. До кінця року ця цифра може додати близько 1,5-2.0%”, – розповідає експерт.
Олександр Паращій також вважає, що зростання цін становитиме близько 1% на місяць. Така ситуація очікується наприкінці цього року та на початку наступного, а потім інфляція сповільниться. “Ті прогнози, які озвучував Нацбанк, – інфляція в розмірі 8% за 2017 рік – вони більш-менш реалістичні. Хоча, найімовірніше, інфляція буде трохи вищою – може бути 9%”, – зазначає експерт.
На початку наступного року на зростання цін також вплине підвищення мінімалки з 1600 (у грудні) до 3200 (у січні) гривень. “Це може додати декілька процентних пунктів. Я гадаю, що зростання цін становитиме близько одного відсотка на місяць, можливо, півтора. Так буде в грудні, січні. Далі може бути зниження”, – пояснює аналітик.
Через різку інфляцію минулого року змінилася структура споживчого кошика українців. Якщо раніше 50-55% доходу сім’ї витрачали на продукти, після інфляції, вважає Олег Устенко, до 85% доходу українців з мінімальними зарплатами йтиме на продукти, решта – на “комуналку”.
Експерт пояснює, ті, хто отримує мінімальні зарплати та пенсії, платять за комунальні послуги всього 15% від свого доходу, решта покривається субсидіями. “У тих, хто має мінімальний дохід, споживчий кошик поділено на дві великі групи: комунальні платежі та продукти харчування. Вони отримують субсидії, мають змогу отримати дотацію. Я б припустив, що споживчий кошик бідного українця, який отримує субсидію, є таким: 85% свого доходу сім’я витрачає на продукти, решта – “комуналка”, – вважає виконавчий директор фонду Блейзера.
Олег Устенко зазначає, чим бідніші українці, тим сильніше “б’є” по їхньому бюджету інфляція. Індекс інфляції рахується за всіма групами товарів із затвердженого Кабміном споживчого кошика (понад сто найменувань). Ті, чий раціон харчування обмежено найнеобхіднішими продуктами (деякі з них з 2014 р. подорожчали на 300%), можуть витрачати на продукти вдвічі більше, ніж три роки тому.
Значно легше пережити зростання цін тим українцям, чий дохід перевищує 10 тисяч гривень. Щоправда, для них у структурі споживчого кошика істотно зросте частка комунальних платежів (субсидію таким українцям не встановлено).
