Російський карбованець падає до позначки 100 за долар. Але цього разу влада, схоже, змирилася з тим, що дозволить йому досягти рівня, який раніше викликав жорстку політичну реакцію.
Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначає агентство, ослаблення рубля зараз не викликає занепокоєння, і це піде на користь державному бюджету на фоні планів збільшення видатків наступного року, сказали два анонімні джерела, поінформовані про ситуацію. Чиновники готові дозволити рублю досягти 100 доларів за долар, сказали вони.
Банк Росії покладався на міжбанківські операції для розрахунку курсу рубля з того часу, як Московська біржа зупинила торги доларом і євро після того, як США ввели санкції проти цієї групи в червні. Каральні заходи посилили дефіцит іноземної валюти, і дані центрального банку показують, що рубль зараз приблизно на 9% слабший. Крайній термін для компаній, які бажають вийти з операцій на біржі, минув 12 жовтня.
“У нинішній ситуації 100 рублів за долар – це не так і страшно, хоча і має певний інфляційний ефект”, – вважає колишній високопосадовець Банку Росії Олег В’югін.
Рубль також знизився за той же період стосовно китайського юаня, який став головною альтернативою тому, що Кремль вважає “токсичними” валютами з того часу, як вторгнення президента Володимира Путіна в Україну в 2022 році викликало масштабні санкції з боку США та їхніх союзників. Російська валюта впала на 11% до юаня на Московській біржі до 13,26, найнижчого рівня з травня.
Торік карбованець двічі пробивався через 100 за долар. Центральний банк відреагував підвищенням ключової процентної ставки на 350 базисних пунктів на позачерговому засіданні у серпні минулого року. Потім у жовтні уряд ввів жорсткіший контроль за рухом капіталу, вимагаючи від 43 груп експортерів репатріювати 80% своїх валютних доходів і продати майже всі за рублі на внутрішньому ринку.
Прогнози Міністерства економіки показують, що уряд планує слабшу валюту: чиновники очікують, що у 2025 році середній курс становитиме 96,5 рубля за долар порівняно з 91,2 рубля цього року.
Проблеми з платежами
Недавнє ослаблення рубля відображає труднощі із зовнішньоторговельними платежами, з якими стикаються імпортери та експортери, вважає Дмитро Польовий, інвестиційний директор московської компанії Astra Asset Management.
Зі зростанням загрози вторинних санкцій з боку США у червні щодо банків ключових торгових партнерів Росії, бізнес стикається з зростаючими труднощами з платежами. Тепер вони отримують менше іноземної валюти і мають більше проблем з її поверненням до Росії з таких країн, як Китай і Туреччина.
Уряд відреагував пом’якшенням заходів, які підтримували карбованець. Обов’язкову конвертацію експортної виручки було знижено вдвічі з 50% до 25%. Це послідувало за рішеннями про зниження вимоги до репатріації доходів до 60% у червні, а потім до 40% через місяць.
“Уряд змушений йти назустріч експортерам”, – вважає Наталія Мільчакова, аналітик Freedom Finance Global у Казахстані.
За даними Банку Росії, у вересні продаж валюти найбільшими російськими експортерами впали на 30% порівняно з попереднім місяцем через збільшення частки розрахунків у рублях.
Відразу після початку війни рубль ослаб приблизно до 120 за долар, але швидко відновився, оскільки центробанк в екстреному порядку підвищив ключову ставку більш ніж удвічі до 20%, а потім почав її поступово пом’якшувати.
Зараз ставка знову становить 19%, і вона може повернутися до цього пікового рівня наступного тижня, оскільки центральний банк прагне охолодити перегріту військову економіку Росії і стримати інфляцію, що прискорюється, яка більш ніж удвічі перевищує цільовий показник у 4%.
За словами аналітика Мільчакової, банку доведеться використовувати грошово-кредитну політику, щоб компенсувати супутні збитки від слабкого рубля у вигляді високої інфляції. Для бюджету низький обмінний курс завжди вигідний, вважає В’югін.
