Сільське господарство потерпає від критичних змін погоди. В результаті воно стає значно складнішою і дорожчою справою, а вартість продовольства стає вищою, для декого й зовсім недоступною. Financial Times вивчила тенденції світових ринків продовольства і продовольчу інфляцію. Forbes публікує головне з матеріалу видання.
Продовольча інфляція не змусить на себе чекати
Кліматичні зміни призвели до зростання вартості багатьох продовольчих біржових товарів.
«Пшениця подорожчала на 17%, пальмова олія – на 23%, цукор – на 9%, свинина – на 21%», – розповів FT співзасновник міжнародного аграрного хедж-фонду Farrer Capital Адам Девіс.
Європейський центральний банк і Потсдамський інститут досліджень впливу клімату нещодавно оприлюднили спільне дослідження. Внаслідок підвищення температури на планеті впродовж наступних 10 років світовий рівень річної продовольчої інфляції може зростати на 3,2 процентного пункту на рік, прогнозують дослідники. Це призведе до зростання загальної річної інфляції до 1,18 п.п. до 2035-го. Найбільше ця тенденція зачепить Південну півкулю Землі.
Якби це були поодинокі випадки, але ж сьогодні світ побачив «низку аномальних подій», які повторюються. Вони матимуть неминучий «перманентний вплив на здатність забезпечувати світ продовольством», зауважує головний економіст з питань азійського регіону в HSBC Фредерік Нойманн. А продовольча інфляція не змусить на себе чекати.
Наслідки кліматичних змін для сільського господарства
Найбільше від кліматичних змін і підвищення температури страждає сільське господарство. FT пише про такі наслідки:
- Врожайність пшениці значно падає, коли навесні температура перевищує 27,8 ℃. «Пшеничні» регіони Китаю і США вже потерпають від температур, які залишили цей поріг далеко позаду.
- Посуха, повені і шторми стають дедалі частішими явищами і, звісно, заважають аграріям. Наприклад, повінь у Пакистані 2022-го спустошила рисові поля, а кліматичні зміни спільно із феноменом Ель-Ніньйо, який повернувся минулого року, спровокували нижчі врожаї цукру, кави і какао.
- Зміна погодних умов може пересунути посівний сезон і час збору врожаю, що породжує додаткову загрозу від шкідників і хвороб. У Гані і Кот-дʼІвуарі, які дають дві третини світового врожаю какао-бобів, сильні дощі минулого літа призвели до поширення грибкової інфекції в бобах. Це, інші хвороби та несприятливі погодні умови знизили світовий урожай какао більш як на 10% у порівнянні із попереднім роком.
- Необхідність більших інвестицій з боку фермерів. Землі, які раніше отримували достатньо зрошення від дощів, вимагають додаткової іригації, а на інших розводиться більше шкідників, а отже, треба більше пестицидів.
- У спекотну погоду продуктивність людей, які працюють на полях чи в садах, падає.
Зрозуміло, що додаткові витрати на обробку сільськогосподарських угідь і зменшення врожайності позначаються на цінах для споживачів.
Багаті та бідні постраждають по-різному
Зростання температурних показників істотно впливає на зниження продуктивності та підвищення інфляції, коли перевищує певний рівень, зауважують дослідники ЄЦБ. Якщо температура підскочить на 5 ℃, з 20 ℃ до 25 ℃, це буде менш шкідливо для врожаю й інфляції, ніж її підвищення на 2 ℃ – з 34 ℃ до 36 ℃. Тому у Південній Америці та Африці, де температура і так висока, навіть невелике її підвищення має більший вплив на здорожчання продуктів.
«У країнах, що розвиваються, їжа становить більшу частку від загальних витрат домогосподарства, тому зростання продовольчих цін там має більший вплив на загальну інфляцію. Крім того, вищі ціни на продукти означають, що у людей залишається менше грошей на інші товари, а отже, загальні споживчі витрати скорочуються», – пояснює Фредерік Нойманн.
Багаті країни часто краще інтегровані у світові ринки, тому можуть ефективніше впоратися із невдалим внутрішнім урожаєм, просто купивши необхідне деінде. Бідніша ж країна такого собі не зможе дозволити не лише через брак грошей, а й через відсутність інфраструктури для великого імпорту.
Втім, не те щоб багаті країни зовсім не постраждають. Наприклад, викладач економіки Ґерт Пірсман виявив, що в середньостроковій перспективі до 30% волатильності інфляції у Єврозоні буде спричинено змінами на продовольчі ціни у світі, спровоковані проблемами з урожаєм. Він додає, що громадяни заможних країн усе одно орієнтуються на продуктові ціни і в разі їхнього зростання просять підвищення зарплат, а це впливає на зростання загальної інфляції.
Що робити із продовольчою інфляцією
Тривале зростання продовольчої інфляції ігнорувати не можна і центральним банкам доведеться вдатися до підвищення ставок не стільки щоб знизити продуктові ціни, а радше щоб ціни на все інше не пішли вгору. Крім того, у випадку малих країн вищі ставки означають дорожчу валюту, що допомагає зменшити вартість імпорту.
«Країнам потрібно нарощувати запаси продовольчих біржових товарів, аби помʼякшити коливання цін, і стягувати високі податки на надвеликі прибутки з компаній критичних секторів, як-от продовольчий, щоб ті не наживалися на зростанні цін»,- вважає економістка Ізабелла Вебез з Університету Амгерсту.
Економісти підсумовують: центральним банкам не варто надмірно реагувати, але зі зростанням впливу кліматичних змін продовольча інфляція буде надто важливою для економіки та населення, щоб інституції геть нічого не робили.
