Невдала спроба заморозити Європу, щоб домогтися поступок щодо України, обернулася для російської газової промисловості обвалом, якого вона не бачила за півстоліття своєї сучасної історії.
Про це пише Finanz.
Обсяги газовидобутку в РФ скорочуються з двозначною швидкістю другий рік поспіль, а порівняно з довоєнними рівнями стиснулися на 24%, випливає зі статистики Росстату.
У травні, згідно з офіційними даними, у країні видобули 48,2 млрд кубометрів газу, хоча того самого місяця 2022 року це було 57,5 млрд кубів, а в довоєнному травні-2021 – 63,1 млрд кубометрів.
Порівнянний крах – на 20% – Росстат фіксував лише одного разу – 2009 року, на тлі глобальної фінансової кризи. Однак тоді обсяги газовидобутку менш ніж за рік повернулися в норму в міру відновлення світової економіки.
Навіть після розвалу СРСР, коли газова промисловість стискалася чотири роки поспіль, обсяги не падали так стрімко: 1991 року Росія видобувала 643 млрд кубометрів, а 1997-го, на “дні” пострадянського періоду – 571 млрд (-11%).
Володіючи найбільшими у світі запасами газу, які оцінюються в 67 трлн кубометрів, Росія опинилася без можливості його продавати після того, як Кремль спочатку зажадав від європейських клієнтів оплачувати поставки “в рублях”, а потім послідовно відключив від труби всі країни, які відмовилися прийняти ультиматум.
І хоча російська влада плекає надію розгорнути газові потоки на Схід і створити “газовий хаб” у Туреччині, в реальності подіти зайвий газ просто нікуди: близько 90 млрд кубометрів щорічного видобутку залишилося без покупців, оцінює Bloomberg.
Китай, згідно з планом експлуатації газопроводу “Сила Сибіру”, купить цього року 22 млрд кубометрів газу — у 7 разів менше, ніж до війни імпортував Євросоюз. А пропозиція президента РФ Путіна наростити прокачування до 100 млрд кубів, озвучена на зустрічі з Сі Цзіньпіном у Кремлі, залишилася без відповіді. Замість нової російської труби Китай дав добро проекту газопроводу з Туркменістану.
