Активізація розслідування Національного антикорупційного бюро України щодо екс-власника “Дельта Банку” Миколи Лагуна у справі про розтрату коштів рефінансування може убезпечити завдання збитків державі через штучне банкрутство, яке ініціював колишній банкір.
Про це пише видання «Факти» у статті «Банківська вибірковість НАБУ?: чому однакові справи про зловживання стабкредитами Бахматюком та Лагуном розслідуються по-різному».
Видання порівнює справи Лагуна та екс-власника “ВіЕйБі Банку” Олега Бахматюка, справу якого за аналогічних обставин спрямували до суду 25 березня. Бахматюка та його сестру обвинувачують у заволодінні 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту, наданого НБУ, легалізації частини цих коштів та підбуренні керівництва центробанку до зловживання службовим становищем.
Автори нагадують, що схожу справу – про розкрадання кредиту рефінансу НБУ – НАБУ приблизно одночасно з “Віейбі” розпочинало і відносно Лагуна. “Йдеться, зокрема, про велике провадження за участі десяти комерційних фінансових установ, які виводили кошти рефінансу на суму близько 12 млрд грн. через австрійський Meinl Bank AG. І “Дельта банк” був одним з них, – пишуть журналісти «Фактів» В рамках цієї схеми фінустанова Лагуна безпідставно вивела рефінансу на суму близько $84,5 млн. Загальний обсяг боргів Лагуна перед держбанками і Фондом гарантування вкладів – понад 30 млрд грн.
Утім, на відміну від Бахматюка і “Віейбі”, Лагун, на думку журналістів, набагато далі від притягнення до справедливої відповідальності. “Низку справ, де він фігурує в якості обвинуваченого, передали до суду Нацполіція та Офіс Генпрокурора. … Нацполіція розслідує справу про розтрату майна на суму 148 млн доларів, а ОГП займається іншим привласненням коштів рефінансу на 76,5 млн дол. та ухилення від сплати податків на півтора мільйони доларів. По одній іх цих справ про відмивання коштів Лагуна оголосили у розшук”, – йдеться у матеріалі.
При цьому екс-банкір ініціював процедуру власного банкрутства як фізособи. “Лагун відзначав у заяві, що визнає орієнтовно 7,6 млрд грн. боргів, з яких близько 5,8 млрд грн. пропонує списати через скрутне фінансове становище. Мовляв, від колишнього життя топ-банкіра йому залишилися лише борги, арештовані землі на Київщині і Чернігівщині та колекція з 240 наручних годинників – які також арештовані в одному з кримінальних проваджень, як речовий доказ. І це попри те, що в бізнес-реєстрах і досі значиться декілька десятків компаній, записаних на Лагуна і його родичів, що успішно працюють і генерують доходи”, – пише видання.
Суд першої інстанції заяву відхилив, натомість апеляційний суд задовольнив скаргу адвокатів Лагуна і постановив повернути справу на дорозгляд. “В разі ухвалення позитивного для Лагуна рішення – лише мізерна частина боргів буде погашена, решта – за різними оцінками від 11 до 20 млрд грн. (бо Лагун фактично визнає не всі борги) ляже на плечі платників податків як збитки державних установ. При цьому ще в 2022 році стало відомо, що екс-банкір влаштувався на роботу з зарплатою 14 тис. грн. і всю її перераховує на погашення боргів перед “Ощадбанком”, – відзначають автори.
Паралельно зі справою про банкрутство, адвокати ініціюють закриття низки кримінальних проваджень за так званими “правками Лозового”. Наприклад, можуть бути закриті справи про махінації з кредитними договорами і несплату податків у великих розмірах.
В цій ситуації активізація розслідування НАБУ щодо зловживань з коштами рефінансування могла б суттєво послабити позиції екс-банкіра, йдеться в матеріалі. “Адже якщо в умовах гострої потреби в зовнішньому фінансуванні на найнеобхідніші витрати допустити просто списання кількох десятків мільярдів з державних банків та інших державних установ – це лише продемонструє західним партнерам байдужість держави до питань фінансової стабільності. Натомість НАБУ як орган, заточений на боротьбу саме з корупційними схемами, а не “рядовим” шахрайством, могло б продемонструвати тут лідерство і політичну волю, довівши справу до суду”, – підсумовує видання «Факти».
