Археологи зробили унікальне відкриття серед руїн Помпеїв — давньоримського міста, руїни якого — в межах сучасної комуни Помпеї в регіоні Кампанія в Італії. Це відкриття вчених проливає світло на технології, що дозволили Римській імперії зводити надзвичайно міцні споруди, здатні простояти понад дві тисячі років.
Про це йдеться у матеріалі dailymail.
Під час розкопок дослідники виявили будівельний майданчик, який залишився недоторканим після виверження вулкана Везувій у 79 році нашої ери. Знахідка дозволила відтворити склад і методи виготовлення римського бетону, відомого своєю довговічністю та здатністю до самовідновлення.
Вчені давно намагалися розгадати секрет матеріалів, завдяки яким такі споруди, як Пантеон і Колізей, збереглися до наших днів. Нові дані з Помпеїв підтвердили, що римляни використовували технологію так званого «гарячого змішування». В її основі — негашене вапно (швидковапно), яке безпосередньо змішували з водою, вулканічним камінням та попелом. У результаті хімічної реакції суміш самостійно нагрівалася, що значно підвищувало міцність бетону.
На будівельному майданчику було виявлено кілька приміщень із заздалегідь підготовленими матеріалами, а також фрагменти кераміки, відкладені для повторного використання під час ремонту стін. Це свідчить про високий рівень організації будівельних робіт у римлян.
За словами професора Массачусетського технологічного інституту Адміра Масича, який очолював дослідження, сучасні бетони зазвичай не мають властивостей самовідновлення, тоді як римські матеріали демонструють унікальну здатність заповнювати тріщини з часом.
«Хоча давні методи не можна напряму застосувати до сучасних стандартів, принципи, які ми відкрили, можуть допомогти створювати більш довговічні та екологічні будівельні матеріали майбутнього», — зазначив учений.
Бетон був ключовим матеріалом Римської імперії: з нього зводили стадіони, купольні храми, громадські лазні, акведуки, мости та портові споруди. Особливо важливою була здатність матеріалу тверднути під водою, що дозволяло будувати гавані та хвилеломи.
Помпеї були повністю засипані попелом після виверження Везувію, що призвело до загибелі мешканців міста, але водночас забезпечило унікальне збереження будівель, мистецтва та слідів людського життя. Систематичні розкопки тут розпочалися ще у XVIII столітті.
Науковий аналіз підтвердив, що матеріали для бетону — вапно, пуцолан і заповнювачі — походили з району Сомма-Везувій і готувалися за єдиною технологією. Гаряче змішування залишало в бетоні вапняні включення з мікротріщинами, які з часом заповнювалися новими мінеральними сполуками, зміцнюючи конструкцію.
Дослідники наголошують, що розуміння цих технологій може допомогти сучасним реставраторам відновлювати історичні споруди з максимальною автентичністю та довговічністю.
