Нью-Йорк називають містом, яке ніколи не спить. Але без людей він «погасне» майже миттєво, а згодом перетвориться на дикі джунглі. Архітектори та урбаністи склали графік руйнування мегаполісу.
Про це йдеться у випуску подкасту «Ask Us Anything» від видання Popular Science.
Перший тиждень: темрява і потоп
Без нагляду людей енергомережа вийде з ладу за кілька днів. Нью-Йорк порине в темряву.
- Зірки: Зникнення світлового забруднення призведе до того, що над Мідтауном вперше за століття стане видно Чумацький Шлях.
- Метро: Щодня насоси відкачують із підземки майже 50 тисяч кубометрів (це як 20 олімпійських басейнів). Без електрики тунелі почнуть затоплюватися майже відразу. Щури, таргани та голуби стануть першими «колонізаторами» підземель.
- Будинки: Без опалення та кондиціонерів температура всередині стрибатиме, і вже за тиждень на стінах квартир з’явиться пліснява.
Перші 10 років: бетонні джунглі
Через місяць газони Центрального парку перетворяться на луки, а через рік почнеться руйнування інфраструктури.
- Скло: Однокамерні вікна у старих будинках тріснуть першими. Потім здадуться і фасади хмарочосів.
- Квартири-теплиці: Як тільки вікна розіб’ються, всередину потрапить вода. Квартири перетворяться на вологі парники — ідеальне місце для комарів, змій та грибка. Фактично, на 20-му поверсі утвориться болото.
- Асфальт: Цикли замерзання і танення розірвуть дороги. З тріщин проростуть дерева — особливо платани, які швидко захоплять парковки.
50 років: ведмеді на Мангеттені
Через пів століття у місті сформується нова екосистема, якої раніше не існувало.
Будинки обплетуть ліани та отруйний плющ. У місті з’явиться повноцінна фауна:
- олені, кролики та дикі індички заселять парки;
- за ними прийдуть хижаки — койоти, рисі та навіть чорні ведмеді;
- соколи та орли гніздитимуться у порожніх офісах.
100 років: падіння гігантів
Цікавий парадокс: найсучасніші хмарочоси впадуть першими.
Будівлі типу 10-Hudson Yards або 111 West 57th Street тримаються на тонких сталевих каркасах і залізобетоні. Вода, що просочиться крізь скляні стіни, змусить їх гнити зсередини, і вони обваляться.
Натомість старі гіганти, як Емпайр-Стейт-Білдінг або Крайслер-Білдінг, простоять довше — можливо, ще 50-100 років. Їх будували із надлишковим запасом міцності, використовуючи товсту кладку та важкі сталеві рами.
Зрештою, Нью-Йорк стане лісом з деревами заввишки 30 метрів. Бетон розчиниться, а парки перетворяться на болота з бобрами та черепахами. Але деякі сліди цивілізації, як-от мармурові леви біля Публічної бібліотеки або купи цегли, можуть зберегтися на тисячоліття як пам’ятник зниклому людству.
