Останні десятиліття вчені не перестають говорити про кліматичну кризу, яка вже нависла над планетою, обрушивши на Землю неймовірні хвилі спеки, посухи та лісових пожеж, а також екстремальних катаклізмів. Ба більше, в останні кілька років вчені також лякають людство крахом кліматичної системи Землі, після чого настануть ще більш екстремальні температури й кліматичні умови, з якими зможуть впоратися далеко не всі живі організми. Але тепер, вчені несподівано заявили, що надія все ж є, пише SciTechDaily.
Нове дослідження показує, що прогнозування точок неповернення клімату, таких як уповільнення AMOC і падіння крижаних щитів, є вкрай невизначеним через обмеження даних. Утім, учені визнають, що ці результати жодним чином не скасовують необхідність скорочення викидів парникових газів, оскільки нестабільність клімату збільшується з потеплінням.
Результати роботи вчених-кліматологів з Мюнхенського технологічного університету та Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат показують, що нинішні невизначеності занадто значні, щоб точно передбачити, коли критичні компоненти системи Землі досягнуть точки неповернення.
Відомо, що переломні моменти, такі як падіння крижаних щитів планети, можуть статися у відповідь на глобальне потепління планети, спричинене діяльністю людини. Ці точки неповернення характеризуються швидкими, незворотними змінами клімату і потенційно матимуть катастрофічні наслідки для всього живого на планеті. Але тепер учені стверджують, що передбачити те, коли саме відбудуться ці події насправді складніше, ніж вважалося раніше.
Під час дослідження вчені визначили три основні джерела цієї невизначеності.
По-перше, прогнози, як правило, ґрунтуються на припущеннях щодо основних фізичних механізмів, а також можливих дій людства в майбутньому. Усе це використовується для екстраполяції минулих даних у майбутнє. Вчені вважають, що ці припущення можуть бути надмірно спрощеними та призводити до значних помилок.
По-друге, довгострокові прямі спостереження за кліматичною системою планети насправді рідкісні, а компоненти кліматичної системи Землі, що розглядаються, можуть бути неналежним чином представлені даними.
По-третє, історичні кліматичні дані планети все ще неповні. Вчені вважають, що величезні прогалини в даних, особливо за тривалі періоди в минулому, і методи, які використовуються для заповнення цих прогалин, можуть вносити помилки в статистику, використовувану для прогнозування переломних моментів.
Водночас науковці зазначають, що статистичні дані все ще хороші для спостереження за основними частинами кліматичної системи Землі та виявлення тих із них, які вийшли з ладу або стали більш нестабільними.
