Астрономи зафіксували надпотужний космічний вибух, після якого чорна діра викинула в напрямку Землі загадковий об’єкт. Перед цим вона повністю знищила так звану суперзірку — масивне світило, що наблизилося надто близько до гравітаційного монстра. Про це повідомляє Space.
Подія отримала неофіційну назву Whippet, а в наукових каталогах відома як AT2024wpp. Її вже називають однією з найенергійніших подій у сучасній астрономії.
Вибух сильніший за наднову
Під час катастрофи виділилася енергія, еквівалентна випромінюванню 400 мільйонів Сонць одночасно. Для порівняння — це потужніше, ніж будь-який відомий вибух наднової.
Спочатку вчені вирішили, що спостерігають народження нової наднової зірки. Але подальші дані показали:
це подія приливного руйнування, коли надмасивна чорна діра буквально розтягує зірку, як тісто, перетворюючи її на потік газу й пилу.
Космічне “спагеті” і ударна хвиля
Під дією гравітації зірка:
- стискається і розтягується одночасно
- розпадається на довгі нитки речовини — ефект “космічного спагеті”
- формує акреційний диск навколо чорної діри
Частина матерії поглинається, але решта виривається назовні у вигляді надшвидких струменів плазми.
У випадку Whippet астрономи зафіксували ударну хвилю, яка поширювалася зі швидкістю:
- близько 20% швидкості світла
- це ≈ 215 мільйонів км/год
- у 90 тисяч разів швидше, ніж максимальна швидкість винищувача F-16
Головна загадка: що летить у наш бік
Найбільше здивування викликала інша деталь. Дослідники виявили гелій, який віддаляється від місця вибуху зі швидкістю приблизно 21 мільйон км/год.
Це означає, що:
- щось щільне пережило руйнування зірки
- цей об’єкт був викинутий із системи
- і він рухається в напрямку нашої частини Всесвіту
Що це може бути
Вчені розглядають кілька версій:
- потік речовини з ядра зруйнованої зірки
- уламок, який сформувався під час розриву
- або навіть третій об’єкт, у який врізалася матерія та випромінювання з околиць чорної діри
Поки що жодна з гіпотез не підтверджена остаточно.
Чому це важливо
Подія AT2024wpp вже називають:
- однією з наймасштабніших приливних катастроф, які будь-коли спостерігали
- ключем до розуміння того, як чорні діри “годуються” зірками
- і потенційним проривом у вивченні надмасивних об’єктів у центрах галактик.
