Польща оцінює свої втрати через Німеччини під час Другої світової війни в 6,2 трильйона злотих (1,32 трильйона доларів), заявив лідер правлячих націоналістів країни, і додав, що Варшава офіційно вимагатиме репарацій.
Найбільший торговельний партнер Польщі та член Європейського Союзу та НАТО Німеччина раніше заявила, що всі фінансові претензії, пов’язані з Другою світовою війною, були врегульовані, інформують Економічні новини.
Нова оцінка Польщі перевищує оцінку законодавців від правлячої партії в 850 мільярдів доларів у 2019 році. Правляча партія «Право і справедливість» (PiS) кілька разів повторювала заклики до компенсації з моменту приходу до влади у 2015 році, але Польща офіційно не вимагала відшкодування.
«Представлена сума була прийнята максимально обмеженим, консервативним методом, її можна було б збільшити», – сказав на прес-конференції Ярослав Качинський, лідер Права і Справедливості (PiS).
Така войовнича позиція щодо Німеччини, яку ПіС часто використовує для мобілізації своїх виборців, спричинила напружені відносини з Берліном. Вона посилилася після того, як Росія вторглася в Україну на тлі критики залежності Берліна від російського газу та його повільності в допомозі Києву.
Близько 6 мільйонів поляків, у тому числі 3 мільйони польських євреїв, були вбиті під час війни, а Варшава була зрівняна з землею після повстання 1944 року, під час якого загинуло близько 200 000 мирних жителів.
У 1953 році тодішні комуністичні правителі Польщі відмовилися від усіх претензій на воєнні репарації під тиском Радянського Союзу, який хотів звільнити Східну Німеччину, також радянського сателіта, від будь-яких зобов’язань. ПіС каже, що угода недійсна, оскільки Польща не змогла домовитися про справедливу компенсацію.
Дональд Туск, лідер найбільшої опозиційної партії Польщі “Громадянська платформа”, заявив у четвер, що заява Качинського “зовсім не стосується репарацій”.
“Йдеться про внутрішньополітичну кампанію з відновлення підтримки правлячої партії”, – сказав він.
ПіС все ще лідирує в більшості опитувань громадської думки, але останніми місяцями її перевага над Громадянською платформою зменшилася на тлі критики щодо її боротьби зі стрімкою інфляцією та уповільненням економіки.
