Російський економіст та опозиційний блогер Слава Рабинович проводить історичні паралелі стосовно того, до яких саме наслідків призводить винищення мирного населення світовими диктаторами.
Про це він пише на своїй сторінці у Facebook.
Так, як згадує Рабинович, свого часу відомим був такий собі «державний діяч» в Іраку Алі Хасан аль-Маджид, який носив кличку «Хімічний Алі». Він був кузеном Саддама Хусейна і очолював Міністерство оборони Іраку, брав участь в окупації Кувейту. Своє прізвисько він отримав за масове винищення курдського населення Іраку забороненою хімічною зброєю у рамках програми «Анфаль». Аль-Маджида було засуджено до смертної кари через повішення, а сам вирок було реалізовано у січні 2010 року. З моменту окупації Кувейту минуло на той момент двадцять років, а з моменту хімічних атак на курдів – двадцять два роки.
Свого часу рейтинг Путіна назвали «Тефлоновим», бо він залишався незмінно високим, незалежно від того, що відбувалось навколо. Аж потім відбулась низка загадкових смертей тих людей, які розслідували вибухи житлових будинків в Москві та Волгодонську. Свого апогею ці події сягнули у момент отруєння у британській столиці Олександра Литвиненко, за яке Путіна прозвали «Полонієвим».
Нині останні заяви російського президента в рамках спроб шантажувати Сполучені штати наштовхують на нове прізвисько – «Плутонієвий».
«З моменту вибуху в житлових будинках минуло рівно сімнадцять років, а значить до шибениці лишається всього три-п’ять років», – прогнозує блогер.
