Перемога на президентських виборах в Аргентині Хав’єра Мілея, людини екстравагантної поведінки та шокуючих поглядів, викликала нову хвилю обговорення його вигляду, поведінки та поглядів
При цьому дуже важко утриматись у рамках об’єктивного аналізу та не схопитися за голову. Ще б пак, адже цей хлопець називає своїми найкращими радниками п’ятьох мастифів з прізвиськами за іменами всесвітньо відомих економістів. А раптом він серйозно?
Так виглядає новий президент Аргентини:
А так новий президент представляє свою программу реформ:Давайте подивимося на наступного президента Аргентини трохи спокійніше, пише Фарид Ісаев для haqqin.az
По-перше, коли Мілей, кошлатий дядько в потертій шкірянці, розмірковує про економіку, він це робить з позиції багаторічного університетського професора та викладача цієї науки. Депутатом він став буквально нещодавно, 2021 року. Він не лише викладав, а й консультував з питань макроекономіки великий корпоративний бізнес, державні структури та міжнародні організації. Тобто він, може, і фрик, але це все-таки професор-фрик, а не крикливий невіглас.
По-друге, Хав’єр Мілей, незважаючи на свій образ безкомпромісного бійця з бензопилою наперевагу, є цілком адекватним політиком, що вміє домовлятись. Перед другим туром він уклав пакт із правим центристом, колишнім президентом Маурісіо Макрі та консерваторкою Патрісією Булріч. Макрі, який правив з 2015 по 2019 рік, залишається дуже впливовою фігурою в країні, а Булріч мала добрі шанси на перемогу в цих президентських перегонах, якби їй вдалося пройти у другий тур. Вона, однак, виявилася третьою і постаралася зробити все, щоб її голоси, набрані в першому турі, це 24%, перейшли Мілею. І той перед фінальним голосуванням поводився помітно нормальніше, щоб не відлякати центристських і правоцентристських виборців, і під час дебатів зі своїм головним опонентом Серхіо Масса, чинним міністром економіки, відмовився від цілої низки своїх скандально відомих економічних прожектів. Тож він чудово розуміє, коли треба запалити, а коли згаснути.
По-третє, і це пов’язано з попереднім пунктом, у Мілея практично немає необхідної кількості своїх людей, яких він міг би призначити на серйозні посади. Вже зараз кажуть, що умовою пакту з Макрі та Булріч були домовленості, що в уряд увійдуть їхні люди і що сама Булріч займе посаду міністра безпеки, на якій вона вже була у президентстві Макрі. У нижній палаті Національного конгресу президентська фракція має 39 місць із 257, у Сенаті — 8 із 72. Неможливо провести жодних рішень, не вступаючи в домовленості з іншими політичними силами.
Через ці обставини президентство Хав’єра Мілея може виявитися зовсім не таким феєричним, як передчують прихильники і бояться противники. Поки глава держави дивуватиме на радість ЗМІ, країною управлятимуть досить досвідчені люди. Чи вистачить їхнього досвіду, щоб витягнути економіку Аргентини, це інше питання, але передумови для цього сама економіка, стверджують фахівці, має.
Мілей домовився з екс-президентом Маурісіо Макрі, який правив з 2015 по 2019 рік, який залишається дуже впливовою фігурою в Аргентині.
Звичайно, після інавгурації президент може відмовитися від усіх своїх партнерських зобов’язань. Але тоді він у своїй політиці буде обмежений опозиційним Національним конгресом. А спроби запровадити, як Мілей обіцяв, жорстке обмеження державних видатків неминуче посварять його з народом, який звик до державної підтримки. Як прокоментувала Financial Times: «Виборці спокусилися на телешоу про те, як кандидат уб’є інфляцію і позбавить привілеїв правлячого класу. Подивимося, як вони сприймуть скорочення зайнятості в держсекторі, субсидій на комунальні послуги та виплат малозабезпеченим заради балансування бюджету».
Аргентину буквально дістали старі політики, і країна була готова проголосувати за те, чий образ асоціюється зі змінами. Психанула і проголосувала. Ось тільки тепер, парадокс, або Хав’єр Мілей набуде рис «нормального» політика і тим самим зуміє протриматися в президентському кріслі чотири роки, або його з нього викурять. Чудес не буває. Тим більше, чудес, прописаних у передвиборчих програмах.
