Шпигунський скандал між Австрією і Росією: що відомо
В Австрії затримали екс-полковника збройних сил країни за підозрою в шпигунстві на користь Росії. 70-річний житель Зальцбурга 20 років передавав дані і отримав за роботу на Москву 300 тисяч євро. Підозрюваному загрожує два роки ув’язнення.
Як розвивається шпигунський скандал
- Глава австрійського МЗС скасувала заплановану поїздку в Москву.
- Канцлер Австрії різко засудив дії Росії та заявив, що шпигунство проти нейтральної країни неприпустимий. Відень чекає від Москви пояснень.
- Посол Австрії в Москві викликаний в п’ятницю в МЗС РФ через заяви Відня про шпигунство. Йому висловили протест, заявивши, що скандал призвів до ускладнення відносин між країнами.
- Глава МЗС РФ заявив, що “неприємно здивований” ситуацією, а посольство в Росії відмовилося від коментарів.
Як відреагувала Австрія
Спочатку інформацію про затримання російського шпигуна підтвердив представник міноборони Австрії Міхаель Бауер.
“Відомство військової контррозвідки за допомогою міжнародного співробітництва розкрило випадок шпигунства. Відставний офіцер австрійської армії з 1990-х років займався шпигунством і передавав дані Росії. Стосовно нього порушено справу”, – повідомив він в Twitter.
Глава австрійського МЗС Карін Кнайсль викликала в відомство російського представника, а також скасувала грудневу поїздку в Москву.
Канцлер Австрії Себастьян Курц заявив про високу ймовірність того, що ці повідомлення зроблять негативний вплив на двосторонні відносини, пише “Росбалт”.
“Зараз – це підозра, його потрібно розслідувати і встановити, підтвердиться воно чи ні. Але через інформаційної ситуації, яка є у нас, а також з урахуванням недавніх подій, наприклад, в Нідерландах, ми можемо виходити з того, що підозра підтвердиться” , – сказав Курц, нагадуючи про недавні кібератаки на Організацію по забороні хімічної зброї (ОЗХЗ).
Він зазначив, що даний інцидент здатний погіршити і без того складні відносини Росії з ЄС, а не тільки з Віднем.
“Для наших відносин з Росією це означає, що якщо підозра підтвердиться … Такі випадки, незалежно від того, відбуваються вони в Нідерландах або Австрії, не поліпшують відносини між Росією і Європейським Союзом”, – додав він.
Як відреагувала Росія
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що здивований ситуацією.
“Я тільки що про це дізнався і, чесно кажучи, мене ця інформація неприємно здивувала”, – сказав Лавров на брифінгу, пише “Інтерфакс”.
Він зазначив, що Австрія повинна була безпосередньо адресувати Росії свої підозри в зв’язку зі шпигунським скандалом. “Необхідно слідувати тим нормам, які були вироблені в ході формування практики міжнародного спілкування”, – заявив він.
Крім того, посла Австрії в Москві Йоханнеса Айгнера викликали в п’ятницю в МЗС РФ, щоб “звернути його увагу на те, якими методами потрібно діяти, якщо у них виникають якісь питання до Російської Федерації”. Також йому висловили протест.
У російському посольстві відмовилися коментувати цю інформацію.
Глава комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький заявив, що незважаючи на затримання в Австрії російського шпигуна, скасування візиту глави австрійського МЗС Карін Кнайсль не вплине на відносини між країнами.
Що відомо про шпигуна?
За даними газети Kronen Zeitung, 70-річний житель Зальцбурга (його ім’я не називається) почав шпигунську діяльність в 1990-і роки і активно вів її близько 20 років. Підозрюваний був дуже професійний: у нього була непомітна посаду в командному пункті.
Полковник мав збирати інформацію про австрійських ВВС, артилерійських системах, міграційному кризі, а також детальні відомості про ряд високопоставлених військових. Кожні два тижні він контактував з російською стороною, з людиною на ім’я Юрій.
Підкреслюється, що військовий із Зальцбурга отримав за роботу на Москву 300 тисяч євро.
Коли росіяни дізналися про можливий провал шпигуна, вони нібито наказали знищити весь компрометуючий матеріал. Однак в оборонному відомстві Австрії змогли запобігти цьому. Австрійський полковник ще в 2006 році намагався завершити шпигунську діяльність, але російські спецслужби не дозволили зробити це, свідчать документи розвідки, які отримали журналісти ЗМІ.
