26-річний британець Рассел Кук, який намагається пробігти всю Африку всього за 240 днів, розповів, що нещодавно його викрали в джунглях "канібали" з мачете, і він боявся, що його з'їдять.
Про це пише Daily Star.
Чоловік, відомий у мережі під ніком “Hardest Geezer”, розпочав свою подорож у Південній Африці й сподівається досягти найпівнічнішої точки в Тунісі до Різдва.
На 107-й день свого забігу, він написав, що “останні кілька днів були, ймовірно, одними з найважчих у моєму житті”. За його словами, на 102-й день забігу він був відокремлений від своєї групи підтримки в Демократичній Республіці Конго через “непрохідні дороги на запланованому маршруті”. Чоловік спробував знайти свою команду в селі поруч. Саме тоді ситуація набула жахливого оберту.
“Староста сказав мені, що я повинен дати йому грошей. У мене їх не було. Так що все обійшлося. Дуже скоро я опинився в оточенні безлічі диких хлопців із мачете. Мене вивели з села в гущавину лісу. Розум був на межі. Я чув страшні історії. Думав, що ось-ось стану частиною однієї з них. Я спустошив свою сумку, показавши, що в мене немає нічого, крім недоїденого печива. Віддав його їм і втік”, — розповів британець.
Після втечі Расс кілька годин пробирався через джунглі, намагаючись триматися трохи далі від наїжджених стежок. Зрештою він дістався до села, де планував зустрітися зі своєю групою, але виявив, що “дорога знову стала непрохідною і для фургона підтримки”.
“Я почав повертатися до останнього відомого місця з проїжджою дорогою, коли до мене під’їхали два хлопці на мотоциклі. Вони не говорили англійською, але намагалися пояснити, що я маю поїхати з ними, щоб повернутися до своїх друзів. У мене також не було ні грошей, ні їжі, ні води, ні сигналу, ні даних, ні інформації про те, де перебувають хлопці. Тому я вирішив, що найкраще буде повірити в те, що хлопці прислали цих хлопців”, — написав мандрівник.
Разом вони вирушили з ним у семигодинну поїздку на мотоциклі “все глибше в джунглі”.
“У голові в мене пронеслася думка: ось воно. Я самопроголошений крутий дивак. Мене збираються тримати в конголезькому таборі, а потім розірвати на частини й з’їсти”, — думав у той момент британець.
За словами Расса, пізно ввечері вони дісталися до іншого села, де його відвели в хатину, де “безліч чоловіків сперечалися про те, що зі мною робити, і говорили про те, скільки грошей я їм винен”.
На щастя, йому вдалося “залагодити ситуацію”, коли з’явився виконувач обов’язків вождя, який трохи говорив англійською. Після цього команда підтримки кілька днів планувала, як дістатися до нього і привезти гроші для місцевих жителів.
“Ми вибралися. І повернулися до початкової точки 102-го дня, де я сьогодні пробіг 60 км за нашим новим маршрутом. Голова зараз не зовсім на місці. Але ми рухаємося, як завжди, вперед”, — додав Расс.
