Більшість українських біженців у Німеччині досі не знайшли роботу. Як пише Bild, зараз у ФРН зареєстровано 1,1 млн біженців з України, з них 716 тис. працездатного віку – від 15 до 65 років. При цьому лише 113 тис. мають офіційну роботу із соцпакетом і ще 36 тис. частково зайняті.
«Таким чином частка працюючих українців – 21% від працездатних і 13,5% від загальної кількості», – підсумовує видання.
У коментарях Bild українські біженці називають різні причини свого безробіття. Деякі зазначають, що допомоги, які вони отримують від соціальної служби, «дуже хороші» і їх вистачає на життя.
Так, один із біженців обурився, що Німецький центр зайнятості пропонує лише «примітивну роботу з низькою зарплатою».
«Скажу чесно: воно того не варте! У мене немає мотивації для цього. Бо якщо працювати в Amazon чи інших фірмах за 8-9 євро на годину, то доведеться самому платити за оренду, електрику та воду. Тоді залишається занадто мало порівняно з 563 євро допомоги, яку я отримую на руки», – заявив він.
Українські жінки, які самі виховують дітей, зазвичай або чекають, доки дитина виросте достатньо, щоб віддати її в дитсадок, або намагаються знайти роботу на півставки.
Також багато хто вказує, що хоче спочатку вивчити німецьку мову.
«Я розумію, що думка суспільства і політиків у Німеччині змінилася і мені пора йти працювати. Але для цього мені потрібно спочатку по-справжньому вивчити німецьку. Поєднувати мовні курси та роботу складно», – зазначив ще один українець.
До слова, згідно з останніми даними Євростату, найбільше українських біженців проживає у Польщі та Німеччині. Проте саме країни Східної Європи активно конкурують за українських працівників та надають різноманітні бонуси для них. Які переваги для українців пропонують у країнах Східної Європи та які тенденції прослідковуються на європейському ринку праці для «Главкома» розповіла керівниця міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Маргарита Нестеренко. За словами експертки, зараз спостерігається ефект свідомої міграції біженців. Після початку повномасштабної війни українці обирали прикордонні країни через географічну близькість. Тепер вони мають можливість проаналізувати та порівняти, яка країна їм цікава з точки зору можливостей розвитку, заробітку та соціальних виплат.
