Навколо Нігеру розгортається ціла драма з ризиком регіонального конфлікту, до якого опиняться залучені Франція і Росія.
Про ситуацію, яка склалася в африканській країні, розмірковує політолог Ілія Куса.
На недільній нараді країн-членів ЕКОВАС було ухвалено рішення взяти Нігер у блокаду та висунути військовій хунті ультиматум: до кінця тижня відновити конституційний лад і повернути владу поваленому прозахідному президенту Мухаммеду Базуму. Навіть пригрозили військовими заходами, тобто, інтервенцією.
У відповідь військові Нігеру зупинили експорт до Франції урану і золота, двох ключових ресурсів, які Париж роками викачував з країни через свій конгломерат Orano. Вони відмовилися (поки що) виконувати ультиматум, а на захист Нігеру виступили військові хунти сусідніх Буркіна-Фасо, Малі та Гвінеї.
Те, що починалося як внутрішня проблема, стає предметом боротьби на глобальному рівні. Африка є однією з ресурсних баз Європи, де, втім, вплив останньої поступово згасає разом із розпадом залишків постколоніальних неформальних зон впливу на кшталт Франсафрик.
Цим користуються конкуренти країн ЄС і НАТО: Росія, Китай, Туреччина, аравійські монархії Затоки, які давно включилися в боротьбу за континент.
На прикладі Нігеру зараз видно, як Росія намагається скористатися цим для підриву економічної бази Заходу та отримання нових точок входу в регіон, і як Франція намагається зберегти свою присутність і вплив у колишніх колоніях, де її зробили головним цапом-відбувайлом за всі біди.
Зараз ситуація все більше схожа на краш-тест для різних коаліцій держав. З одного боку, військові правителі, які намагаються вирвати владу з рук ослаблених цивільних урядів, що не виправдали надії, а з іншого боку низка прозахідних країн на чолі з Нігерією, Ганою та Сенегалом, які мають шанс продемонструвати свої регіональні амбіції.
