У Нацбанку прогнозують сповільнення інфляції.
У 2022 році інфляція в Україні сповільниться до 7,7%, її динаміка буде доволі неоднорідною, враховуючи ефекти бази порівняння. Водночас повернення інфляції до цільового діапазону НБУ 5% ± 1 в. п. очікується лише в середині 2023 року. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Інфляційний звіт” Національного банку України (січень 2022 року), інформують Економічні Новини.
“Досягненню цілі заважатиме передусім висока вартість енергоносіїв. Це не лише тиснутиме на виробничі витрати, а й потребуватиме поступового коригування тарифів на житлово-комунальні послуги”, – йдеться у звіті.
За прогнозом НБУ, тривалішим буде збереження високої продовольчої інфляції, насамперед для продукції, що містить значну частку енергозатрат (соняшникова олія, цукор, хліб, тепличні овочі). Сектор послуг також переноситиме в ціни вищі енергозатрати. Надалі реалізовуватимуться й вторинні ефекти від зростання витрат бізнесу на сировину й оплату праці.
“Зберігатиметься й значний ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів України, у яких інфляція лише наближається до пікових значень”, – йдеться у звіті. Крім того, стримуватиме сповільнення інфляції також стійкий внутрішній споживчий попит. За прогнозом НБУ, істотною перепоною для швидшого зниження рівня інфляції є погіршення інформаційного середовища на тлі геополітичної напруженості наприкінці 2021 року – на початку 2022 року.
“Це позначилося на настроях різних груп економічних суб’єктів та спричинило девальваційний тиск на гривню, формуючи додатковий ціновий тиск у найближчі місяці через курсовий канал і канал очікувань”, – йдеться в документі.
Поступовому зниженню інфляції сприятимуть посилення монетарної політики НБУ, корекція світових цін на сировинні товари, вплив рекордних минулорічних урожаїв. Додатковий вплив матиме вгамування світового інфляційного сплеску та вичерпання наслідків пандемії, що, зокрема, відобразиться в суттєвішій корекції цін на сировину, продовольство та логістику.
“Зважаючи на потужність проінфляційних чинників та потребу подальшої підтримки постпандемічного відновлення економіки, повернення інфляції до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. за дотримання закладених у базовий сценарій монетарних умов очікується в середині 2023 року”, – йдеться у звіті.
Адміністративна інфляція зростала повільніше, ніж прогнозувалося, проте надалі робитиме основний внесок у зростання ІСЦ. Водночас ціни на паливо матимуть дезінфляційний вплив у IV кварталі. Незважаючи на подорожчання алкогольної продукції, підвищення тарифів на стаціонарний телефонний зв’язок і підвищення комісійного збору на залізничні квитки, адміністративна інфляція знижувалася – з 17,1% р/р у вересні до 13,6% р/р у грудні. Це пов’язано передусім із запровадженням ще у травні річних цін на газ.
Значні темпи адміністративної складової передусім визначатимуть подальше подорожчання тютюнової продукції через планове щорічне підвищення акцизів. Загалом адміністративна складова інфляції залишиться найвищою серед інших компонентів ІСЦ на всьому прогнозному періоді, йдеться у звіті.
Незважаючи на рекордні врожаї 2021 року, продовольча інфляція в найближчі квартали все ще залишатиметься високою через тиск з боку цін на енергію. Водночас корекція світових цін на продовольство та енергоресурси, а також вищі врожаї плодово-ягідної продукції зумовлять поступове сповільнення продовольчої інфляції протягом 2022 року.
“Надалі за умови відсутності значних шоків пропозиції прогнозується, що продовольча інфляція (як сирих продуктів, так і оброблених) стабілізується в межах 3-4% на рік і підтримуватиметься насамперед зростанням доходів населення”, – зазначили в НБУ.
За прогнозом НБУ, фундаментальний інфляційний тиск у короткостроковій перспективі буде підвищеним – базова інфляція залишатиметься на рівні близько 8% р/р через вторинні ефекти перенесення виробничих витрат. Надалі ж тиск послабиться під впливом жорсткішої монетарної політики, а також зниження світової інфляції, що позначиться передусім на товарах і послугах зі значною імпортною складовою. “Як наслідок, базова інфляція протягом поточного року пригальмує до 6%, а в наступні два роки – до приблизно 4%”, – йдеться в документі.
