Стратегія розвитку державних банків має містити чітке бачення того, як кожен з них буде забезпечувати відродження економіки задля покращення життя людей, а не лише констатувати необхідність їх продажу.
Таку думку стосовно інформації про затвердження урядом документу, який стосується майбутнього банків, які зараз належать державі висловив народний депутат, екс-голова фінансового комітету парламенту Сергій Рибалка.
«Стратегія розвитку держбанків має в першу чергу давати відповідь на питання, яка головна стратегічна мета їх існування? А вони повинні у першу чергу реалізовувати державну економічну політику. Тож нам потрібне чітке бачення того, як кожен з цих банків буде забезпечувати відродження економіки задля покращення життя людей», – написав він на своїй сторінці у Facebook.
При цьому народний депутат додав, що ті документи, які надавало на розгляд фінансового комітету Міністерство фінансів не можна називати «Стратегією розвитку» по суті.
«Судячи із тої презентації, що нам Мінфін показував на засіданні нашого комітету, то, як я вже казав, це не «Стратегія розвитку», а лише зведення чернеток стратегічних планів окремих державних банків», – зазначив він.
Сергій Рибалка, додав, що судячи з наявної інформації, головна мета реформування державних банків, яку пропонує міністерство це їх продаж до 2020-2022 років, при тому що немає відповідей на критично важливі питання.
«Так, потрібно зменшити присутність держави на банківському ринку. Але ж це не може бути головною метою! При цьому не зрозуміло, як у Мінфіні збираються вирішувати вкрай важливу проблему – найбільший рівень проблемних кредитів, який у держбанках все ще перевищує 70%! Що з цим робити? Як і на чому такі банки будуть заробляти?», – запитує народнний депутат.
Він додав, що окрім деталізації термінів термінів продажу, пропонував розкрити у відповідній Стратегії цілі, завдання і повноваження спеціального підрозділу для управління та контролю державних банків, який хоче створити Мінфін.
Також, на його думку, потрібно було б передбачити деталі по взаємодії державних банків із державним Експортно-кредитним агентством для побудови системи підтримки українського високотехнологічного експорту, та з «Укрпоштою», яка, наприклад, може забезпечити залучення у банківську систему жителів найвіддаленіших сіл.
