З початку року в Україні набрала обрисів нова тенденція: українці почали активно забирати банківські вклади. Так, лише за січень обсяг банківських вкладів населення скоротився на 51,4 млрд гривень, що становить 3,2% від усієї суми заощаджень, які громадяни зберігають у банках.
Аналітики пов’язують такий відтік із кількома причинами, повідомляє 24tv.
Причиною скорочення депозитів стала невизначеність у суспільстві, каже економічний експерт Данило Монін. Перш за все, йдеться про новий закон про мобілізацію, який зараз дискутують у Верховній Раді.
“Безумовно новий закон про мобілізацію, в якому можлива норма щодо експропріації активів, теж впливає. Я сподіваюся, вона не буде проголосована в такій редакції”, – зауважив експерт.
Побоювання щодо нового закону про мобілізацію дійсно спонукали багатьох громадян притримати свої заощадження “в панчосі”, а не нести їх у банк, переконаний ще один експерт – економіст Ілля Несходовський. Та загалом відтік депозитів у січні не є показовим, переконаний економіст. Адже перед цим у грудні українці активно несли гроші на зберігання в банки. Тому січневий відтік коштів погоди не робить.
Крім того, на початку року у багатьох громадян збігли строки вкладів. Та вони не квапляться вкладати гроші знову, а вирішили почекати, які заходи обмеження для ухилянтів залишать у новому законі. Якщо дійсно проголосують за обмеження банківських рахунків, то гроші так і залишаться готівкою на руках.
“Населення просто вирішило почекати, подивитися, які надалі будуть рішення уряду, рішення парламенту, чи буде блокування рахунків, і тому вже прийматиме рішення продовжувати депозит, чи ні”, – каже Несходовський.
Голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев, у свою чергу, також вважає, що ніякої катастрофи із відтоком вкладів з банків немає. Так, від початку війни загальний портфель депозитів у гривні зріс на 70%. Отже 3-відсотковий відтік грошей не такий вже й страшний: 51,3 млрд гривень відтоку проти 650 мільярдів прибутку – це не так уже й багато. Попри cічневий відтік вкладів, фінансова система країни залишається стійкою. Отже, таке скорочення можна вважати сезонним. Хоча негативні очікування від нового закону усе ж не можна скидати з рахівниць, вважає Гетманцев.
