Нещодавно парламент ухвалив, а президент Петро Порошенко підписав закон, згідно з яким глава держави отримує одноосібне право формувати склад Національної комісії з енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Зокрема, президент отримав право одноосібно призначати на вакантні посади членів НКРЕКG. Щоправда, таке право надається йому тимчасово – до конкурсного відбору нових членів регулятора, і не більше ніж на три місяці. Однак перспективи конкурсної комісії поки що вдаються досить туманними, а також добре відомо, що не буває нічого більш постійного, ніж тимчасове.
Почати треба з антиконституційності повноважень, отриманих Порошенком у питаннях впливу на НКРЕКП. Експертне управління Верховної Ради у своїх висновках однозначно заявило, надані Порошенку повноваження є неконституційними. Отже, закон, що надає такі повноваження, теж має ознаки неконституційності.
Взагалі очевидно, що президент не повинен і не має права впливати на господарські та економічні питання, тим більше призначати членів формально незалежного регулятора. До того ж без конкурсу та на власний розсуд, адже в цьому разі справа пахне як мінімум конфліктом інтересів і навіть «просто корупцією», якщо врахувати бізнес-інтереси структур, які пов’язують з Порошенком.
Виникає резонне запитання: чому депутати в парламенті голосують за явно антиконституційний норматив, тим паче щодо цього є однозначна думка експертного управління? Втім, експертне управління Ради дуже часто бракує продуковані Радою документи, проте це не заважає парламенту ухвалювати їх у політичних та/або бізнес-інтересах.
До того ж наявність у нормативі неконституційних положень та оголошення про це навіть таким поважним органом, як експертне управління парламенту, аж ніяк не означає автоматичного визнання нормативу або поодиноких його положень незаконними.
Для такого визнання потрібно звернення до Конституційного суду (КС). Тільки після тривалого розгляду КС може визнати закон або його частину неконституційними та такими, що потребують змін з метою приведення у відповідність до Конституції та інших законів.
Утім, колишній член НКРЕКП Андрій Герус вважає, що отримання Порошенком величезних, хоч і незаконних повноважень має й позитивний бік. Це дозволяє припинити розмови на тему НКРЕКП як колегіального «незалежного регулятора», хоча незалежним у реальності він ніколи не був та обслуговував інтереси різних олігархічних груп. Тепер усім видно, що НКРЕКП за фактом керує Порошенко та/або його оточення, тож і відповідати доведеться теж Порошенку.
«У цій ситуації є певні плюси в тому, що тимчасово членів комісії призначатиме гарант своїм прямим указом самостійно, за власним вибором, і отже, він буде повністю відповідальним за свою діяльність і за всі тарифні рішення НКРЕКП. Тож плюс такої ситуації в тому, що тепер є з кого питати, і ми розуміємо, хто є відповідальним. Бо в іншій ситуації нам розповідають про якусь незалежність (НКРЕКП. – Авт.), невідомо, хто відповідає за цей орган, як відповідає, тому існує невизначеність. А в цьому випадку є чітка відповідальність: Порошенко призначає, і він цілком відповідає, зокрема, політична відповідальність – цілком на ньому», – наголосив Герус.
Навіщо президенту така відповідальність? Адже саме НКРЕКП відповідає за тарифоутворення в таких питаннях, як гаряче та холодне водопостачання та водовідведення, теплопостачання, ціни на газ та електроенергію, частково – на вивезення відходів. Порошенко бере на себе пряму відповідальність за зазначені «соціально токсичні» сфери, та ще напередодні виборів 2019 р.
Черговий ажіотаж навколо НКРЕКП експерт Андрій Герус пояснює так: «Чому зараз така дискусія навколо цього органу? Бо є велика ймовірність того, що вони за знаменитою формулою «Роттердам плюс» знову хочуть підняти ціну електроенергії, тобто підняти тарифи для теплової генерації на 25%, а там 75% теплової генерації – це компанія ДТЕК Ріната Ахметова, і вони отримуватимуть на 25% більше, а платити за це муситиме кінцевий споживач. Найімовірніше, підвищать тариф для бізнесу та бюджетних установ. Інтрига зараз у тому, ухвалять рішення про підвищення тарифів чи ні. Якщо підвищать, тоді постане питання про відповідальність, зокрема політичну».
Не секрет, що Порошенко де-факто давно має надзвичайно сильний вплив на НКРЕКП. Досить згадати, що комісією досі керує його ставленик Дмитро Вовк, який навіть подавав у відставку, проте досі обіймає посаду голови НКРЕКП. А тепер цей вплив закріпили де-юре.
«Там і раніше були його люди, однак після ухвалення закону про НКРЕКП почали говорити про незалежного регулятора, про незалежність, про конкурси. Насправді, конкурси не проводили, і ситуація, що була де-факто, закріпилася де-юре», – зазначає Герус.
На запитання, чи відбудеться конкурс, Андрій Герус відповідає невпевнено. «Ризик полягає в тому, що ця тимчасова ситуація може тривати довго. Однак конкурсну комісію вже сформували. П’ятеро людей у цій конкурсної комісії вже є. Вона почала свою роботу, і, можливо, незабаром оголосять конкурс на відбір та призначення нових членів НКРЕКП. Але ризики такі, що тимчасовий режим може тривати ще дуже довго», – попереджає експерт.
Утім, зазначений закон є багато в чому виправданим. Робота НКРЕКП виявилася заблокованою через зволікання з процедурою ротації та хворобу одного з членів комісії, про що раніше попереджав голова органу Дмитро Вовк. Від себе додамо, що зволікання з процедурою ротації значно зумовлено конфліктом інтересів різних груп, які прагнуть посадити в комісію своїх людей для обслуговування своїх інтересів.
За словами Вовка, ризик відсутності кворуму в НКРЕКП розуміли ще влітку, тому завчасно готували всі основні рішення, щоб ротація членів відбулася з мінімальними наслідками для енергетики.
«З червня цього року ми розуміли, що є ризик відсутності кворуму до грудня. Тому ми готували величезну кількість рішень: щодо нового ринку електроенергії, щодо впровадження добового балансування, щодо тарифів на 2018 р. з урахуванням усіх процедур із прозорості та залучення місцевих органів влади, щодо зміни нашого законодавства, комісії нормативної бази, щоб період без кворуму був з мінімальними негативними наслідками», – наголосив голова регулятора.
Однак через хворобу одного з членів Комісії, голос якого є необхідним для кворуму, рішення так і не вдалося ухвалити. «На жаль, з 13 листопада через відсутність одного з членів комісії засідання не можуть відбуватися, і ці рішення залишилися нерозглянутими. Ми наразі дивимося на різні варіанти, як забезпечити стабільну роботу комісії, ухвалення цих рішень. Можливо, зміни до закону», – сказав Вовк. Ці зміни й реалізовано в новому законі.
Зазначимо, комісія складається із семи осіб. Зараз в НКРЕКП працюють 4 члени з 7 – мінімально можлива кількість комісіонерів, необхідних для ухвалення рішень. А з 13 листопада роботу Комісії повністю заблоковано через вихід на лікарняний одного з членів.
Щодо можливості подальшого підвищення комунальних тарифів, а також цін на газ та електроенергію для населення, Герус вважає, що такого підвищення не буде.
«На опалення та гарячу воду, не думаю, що будуть зміни, бо ціна на газ у нас незмінна, а в основі вартості опалення та гарячої води лежить ціна газу. Щодо електроенергії, то тут зміни якщо й будуть, то це буде так зване приховане зростання тарифів. Це коли тарифи зростають не для населення, а для бізнесу та бюджету. У підсумку все одно заплатить населення, тому що в собівартості продукції, товарів та послуг міститься частка електроенергії. Але для населення це не так помітно. Тому останнім часом полюбляють щораз більше піднімати тарифи для бізнесу», – зазначає експерт.
Герус звертає увагу на те, що тарифи для бізнесу в Україні вже вищі, ніж у деяких країнах Європи.
