РусУкр

Що посіяв – те пожнеш: Прогнози аграрного ринку

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Те, яку агропродукцію українці будуть їсти і за якою ціною, багато в чому залежить від того, чим засіють чи засадять вітчизняні аграрії свої земельні площі сьогодні, а також від умов вирощування і кінцевого зберігання. В тому, на який урожай нам можна розраховувати і чи будемо ми «з хлібом» чи «без хліба», розбиралися «Економічні новини».

Що посіяв - те пожнеш: Прогнози аграрного ринку

Вплив погодних умов

Деякі аграрії називають сьогоднішні весняні погодні умови сприятливими для майбутнього врожаю, інші, навпаки, називають їх несприятливими, інформують Економічні Новини. І тут багато в чому залежить від того, в якому саме регіоні України і чим саме засіяні (засаджені) земельні площі. Так, у коментарі «Економічним новинам» заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук розповів, що через погодні умови посівна в багатьох регіонах України затягнулася. «На велику кількість опадів та неможливість вчасно засіяти нарікають аграрії у низці областей Західної, Центральної та Північної України. Декотрим господарствам сильні дощі з градом завадили вчасно засіяти сою, соняшник, кукурудзу», – каже він.

Що посіяв – те пожнеш: Прогнози аграрного ринку

Іще одним несприятливим фактором для майбутнього врожаю, який спричинений опадами, Денис Марчук називає неможливість вчасно внести добрива на ранні зернові та зерно-бобові культури, які уже зійшли. Крім того, за його словами, надмірна вологість провокує появу хвороб у рослин – кореневої гнилі, борошнистої роси та септоріозу на зернових. Також він зазчає, що деяким сільгоспвиробникам доводиться пересівати культури, оскільки сильні дощі їх змили.

«Опадів дуже багато, не встигаємо ні сіяти, ні обробляти, ні вносити захист. Від запланованих посівів незасіяними залишилось відсотків 70 площ. А втрата посіву і обробіток культур не в тій фазі росту – це безпосередній вплив на урожайність: вона може бути зниженою. Переважно залишилось посіяти сою, частково – соняшник. Обробіток не встигаємо проводити на зернових, ріпаку», – розповідає аграрій Михайло Клешір із Чернівецької області.

На надмірність опадів на своїх полях у Хмельницькій області нарікає і директор ФГ «Барда-2007» Йосип Бомк. «У багатьох, хто раніше посіяв, позмивало сходи, можливо, потрібно буде пересівати. В одного мого товариша кілька гектарів сої змило повністю. Зараз дощу немає, то поки сіємо. Але надалі знов передають грози. Ми втрачаємо строки посіву сої… Не знаю, коли зможемо її нарешті посіяти», – каже він.

Що посіяв – те пожнеш: Прогнози аграрного ринку

Тим часом, Денис Марчук зазначає, що у Запорізькій області аграрії, навпаки, дуже чекали дощу, оскільки, опадів не було впродовж останнього місяця і в регіоні була посуха.

«Без дощів у нас була дуже напружена ситуація з яровими ячменями, горохом, бо все горіло. Добре, що хоч не було максимальних температур. Нині ситуація поліпшилась, бо такий бажаний дощ пройшов», – розповідає директор ПП «Укрлітагро» Сергій Шарапов із Запорізької області.

Водночас у південних та східних областях України, за словами Марчука, опади були помірними і подібних ситуацій не спостерігається.

Сприятливими для свого майбутнього врожаю називає сьогоднішні погодні умови у коментарі «Економічним новинам» власник агропідприємства «Унірем-Агро Плюс» Денис Полежаєв. «Нині погодні умови вкрай сприятливі для врожаю», – зазначає він. Попри те, аграрій побоюється, що у будь-який момент можуть початися непрогнозовані погодні умови – повітряна посуха. Сьогодні на полях його агропідприємства намагаються дотримуватися сівозмін (чергування). Тут роблять ставку на пшеницю, ріпак, соняшник і пари, які час від часу засівають горохом, сочевицею, нутом. «Цього року ми посіяли 1100 га соняшнику, 870 – пшениці, 870 – ріпаку, 330 – гороху, 130 – чечевиці, 120 – сорго та 70 га кукурудзи», – зазначає Денис Полежаєв. За його словами, «Унірем-Агро Плюс» уже повністю завершила сівбу ранніх ярих зернових культур-2019. «Нині розпочали вносити мінеральні добрива (620 тонн) та засоби захисту рослин (4,5 тонн)», – зазначає він.

Підтримка держави

Для ефективної роботи аграріїв та її кінцевого результату – вчасно зібраного і збутого на ринку врожаю – вкрай важливою є також ефективна державна підтримка. Попри те, вона не завжди є такою, якою хотіли би бачити її самі аграрії. Замість ефективних і справді потрібних програм, за словами аграріїв, держава надає їм такі державні програми, потреби в яких зовсім немає, а потім через те, що кошти по цих програмах аграріями не використовуються, замість того, щоб запустити потрібні та ефективні для галузі програми підтримки, скорочує самі бюджетні видатки на галузь. «Ми вважаємо, що держпідтримка аграріїв є неефективною по багатьох програмах. Так, у 2018 році на підтримку аграрної галузі у держбюджеті було передбачено 6,3 млрд грн. Але за підсумками 2018 року програми держпідтримки було виконано лише на 66,7%: із запланованих 6,3 млрд грн сільгоспвиробники отримали 4,2 млрд грн. Подібна ситуація сталась через незатребуваність цих програм аграріями. Проте Кабінет Міністрів скористався фактом невикористання коштів у 2018 році й скоротив загальну суму держпідтримки на 2019 рік до 5,714 млрд грн. При цьому уряд практично повністю скопіював неефективні програми 2018 року і переніс їх на 2019-й», – розповідає Денис Марчук.

Окрім того, за словами заступника голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада», у 2016 році у Бюджетному кодексі була прописана норма, згідно з якою, на державну підтримку АПК повинно спрямовуватися не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві, або так званого «аграрного ВВП». «Зменшивши фінансування галузі у 2019 році, уряд порушив цю норму (сума дотацій мала б бути більшою)», – зазначає Денис Марчук.

Єдиною справді ефективною державною програмою у Всеукраїнській аграрній раді називають програму підтримки тваринників і низки інших галузей «Квазіаккумуляція ПДВ». «Попри те, ані у 2018, ані у 2019 році її до бюджету не залучили, хоч малі та середні сільгоспвиробники наполягали на її поверненні», – зауважує Марчук.

Про те, що державна підтримка у вигляді програми з ПДВ, говорить і Денис Полежаєв. «Значної підтримки з боку держави для виробників зерна сьогодні немає. Раніше був спецрежим ПДВ, але його відмінили кілька років тому. Хоча у країнах Європи дотація становить від 100 до 300 євро на 1 га», – зазначає він.

Між тим позитивно вплинути на роботу аграріїв могло би також і прийняття Верховною радою законопроекту про сільськогосподарську кооперацію №6527, який сьогодні активно обговорюється. «Проект Закону про сільськогосподарську кооперацію №6527 дозволить малим і середнім аграрним бізнесам конкурувати з великими агрохолдингами і таким чином підвищити свою ефективність і стати більш конкурентними на ринку», – розповідає Марчук. За його словами, даний проект закону надає кооперативам право на отримання та розподіл прибутку, звільняє членів кооперативу від подвійного оподаткування та відкриває малим і середнім фермерам можливість доступу до кредитів.

Що посіяв – те пожнеш: Прогнози аграрного ринку

Прогнозованість як визначальний фактор

При вирощуванні сільськогосподарської продукції чи не найважливішим фактором є розуміння того, якою буде ціна на майбутній урожай. І тут, як зазначає Полежаєв, усе зрозуміло. «Визначальним для аграрного ринку є те, що основні сільськогосподарські культури – це біржовий товар. Ціна формується на біржах і є прогнозованою», – каже він. Свою продукцію «Унірем-Агро Плюс» здебільшого продає на умовах CPT.

Проблеми із зберіганням продукції АПК, про яку люблять у нас говорити і яка, начебто (особливо весною) впливає на ціну овочів і зернових, за словами Полежаєва також немає. «Загалом всі сільгоспвиробники, які обробляють площу понад 500 га, мають склади, де зберігають свою продукцію. Будівництво таких ємностей відбувається і далі. А великі агрохолдинги будують надсучасні зерносховища. Сьогодні на ринку немає значного впливу дефіциту ємностей на зерноутворення, на відміну від ситуації 10-річної давності», – зазначає Полежаєв.

Можливе підвищення ціни на дизельне пальне, за словами аграріїв також не можна називати тим «неприємним сюрпризом», який може вплинути на прогнозовану кінцеву ціну їхньої продукції або залишити частину площ необробленими чи з незібраним урожаєм. «Наразі суттєвого збільшення ціни на дизпаливо не відбувається. Звичайно, тут може бути спекулятивна складова під час збирання врожаю. Однак, стабільні сільгосптоваровиробники мають певні запаси дизпалива на період збирання. Ще може бути підвищення ціни через заборону експорту з Росії та Білорусі. Але багато нафтотрейдерів вже закуповують дизпаливо у країнах Європи – Литві, Румунії, Греції», – розповідає власник «Унірем-Агро Плюс».

Урожайність на українських полях, про яку багато експертів говорили як низьку порівняно з країнами Євросоюзу, наші аграрії також зуміли збільшити. «Усі середні та великі господарства вже значно збільшили урожайність на полях, у 1,5-2 рази за останні 10 років. Всі аграрії використовують сучасні ЗЗРи та дотримуються виробничої схеми», – каже Денис Полежаєв.

Збільшення урожайності на українських полях, за прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, в цьому році дасть зростання по озимих зернових 9,1 %– до 29,8 млн т (пшениці – до 26,2 млн т (+ 9,4%), ячменю – до 3247,1 тис. т (+11,1%)). Також збільшення урожайності на 11,5%, прогнозовано, дасть зростання виробництва проса – до 94,2 тис. т (+17,1%). Також в Інституті аграрної економіки зазначають, що за рахунок значного підвищення урожайності – з 18,2 ц/га до 26,0 ц/га – очікується збільшення виробництва гороху – до 878,9 тис. т (+13,3%).

Водночас за прогнозами науковців Інституту аграрної економіки майже на рівні минулорічних показників залишиться виробництво вівса – 424,9 тис. т (+1,5%). Виробництво гречки зменшиться проти торішніх показників на 10,6% і становитиме 122,4 тис. т. Також очікується зменшення виробництва рису – до 65,3 тис. т (-5,6%). Через зниження урожайності на 16,2% може зменшитися валовий збір сої порівняно з результатами 2018 року на 12,2% і становитиме 3917,9 тис. т.

Серед олійних культур прогнозується зростання обсягів виробництва ріпаку – за рахунок збільшення посівних площ більш як на чверть (+25,6%). «В 2019 році воно очікується на рівні 3313,1 тис. т, що на 20,4% перевищить торішні показники», – зазначають в Інституті аграрної економіки. Однак, внаслідок зменшення площ посіву на 7,1% виробництво соняшнику у 2019 році прогнозується на рівні 12,7 млн т, що на 10,3% менше, ніж торік.

Щодо овочів, за прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, очікується зменшення валового збору на 5,8%. Так, наприклад, основного для українців овоча – картоплі – за прогнозами науковців у цьому році буде менше на 8,6% порівняно з минулим роком, коли було зібрано 22, 1 млн т.










Нужна помощь

Останні новини в соцмережах


Новини партнерів

bigmir)net TOP 100