Обмін «ядерними» уколами між президентом Росії Володимиром Путіним і обраним президентом США Дональдом Трампом закінчився зовсім несподівано. Крапку в ньому поставив Барак Обама.
Поки аналітики після заяв Путіна і Трампа згадували ядерний потенціал обох країн та міркували, яка з них крутіша, президент США, повноваження якого добігають кінця, підписав оборонний закон, що здатний простимулювати гонку космічних озброєнь. Таку ідею, як відомо, виношували за часів президента Рональда Рейгана.
Нагадаю, що лідер РФ заявив на нараді в Міністерстві оборони про те, що «треба зміцнювати бойовий потенціал стратегічних ядерних сил, перш за все за рахунок ракетних комплексів, здатних гарантовано долати наявні та перспективні системи протиракетної оборони».
Обраний Дональд Трамп, який ще не приступив до своїх обов’язків, несподівано швидко відреагував на слова свого російського візаві. Він написав у себе у твіттері, що «Сполучені Штати повинні значно посилювати та розширювати свою ядерну міць доти, доки світ не прийде до здорового глузду щодо ядерної зброї». Наступного дня журналістка телевізійної корпорації MSNBC Міка Бжезінські передала висловлювання Трампа: «Нехай це буде гонка озброєнь. Ми будемо кращими з кожним новим кроком».
Потім оточення Трампа спробувало пом’якшити його жорстку риторику. Син Спайсер, якого Трамп назвав прес-секретарем Білого дому, заявив, що Трамп говорив про гіпотетичну ситуацію, описуючи те, що могло б статися, якщо інші країни не прийдуть до здорового глузду.
Звичайно, остаточні висновки робити рано. Але, здається, сформовані під час передвиборчої президентської кампанії уявлення про те, що новий голова Білого дому буде великим другом Росії, є дещо спрощеними. І це, безумовно, дає надію Україні, що вона не втратить такого союзника, як США.
З іншого боку, войовнича риторика лідерів Росії та США щодо ядерної зброї не може не викликати тривогу в усього світу, а надто в Києва. Адже Україна свого часу відмовилася від ядерних ракет, що залишилися після розпаду СРСР на її території, в обмін на гарантії безпеки. І нині один з ядерних гарантів цієї безпеки в особі Кремля відгриз, як відомо, шматок території України та веде проти неї війну.
Якщо раптом розмови про посилення ядерної потужності втіляться в життя, то ризик того, що Україна може стати жертвою цього протистояння, значно посилюється. Адже Путін уже не раз заявляв про свої наміри використати ядерну зброю, зокрема, під час анексії Криму. Зараз це сприймається як бравада, як спроби шантажувати Захід. Та хто його знає, що в голові у кремлівського лідера. Немає жодних гарантій, що брязкання ядерною зброєю якоїсь миті не перетвориться на якийсь обмежений ядерний удар по території, якою, за словами Путіна, керує фашистська хунта.
Треба нагадати, що вже декілька десятиліть хоч і драматично, але ядерний потенціал у світі скорочується. Цей процес давав надію, що Хіросіма та Нагасакі ніколи більше не повторяться. Однак за кілька минулих років ситуація у світі значно змінилася на гірше. Світоустрій, що будувався після Другої світової війни, стикається із серйозними викликами, зокрема, піддається випробуванню принцип непорушності територіальної цілісності країн. Поки що світова спільнота не знайшла адекватної відповіді на ці виклики. Можливо, рішення Обами про космічні озброєння є спробою створити нові можливості для заспокоєння надто войовничих сил.
Дуже показово, що ініціатором нової космічної програми став президент, якого ледь не презирливо обзивали миротворцем. Барак Обама проводив політику, яка передбачала відмову США від ролі світового судді, що підтримує нинішній світоустрій.
Мабуть, нові реалії змушують американський істеблішмент проводити набагато жорсткішу політику. Звичайно, подальша доля планованої системи залежить від Дональда Трампа та його адміністрації. Однак він навряд чи відмовиться від цієї ідеї. Про це свідчить той факт, що оборонний закон підтримала більшість як провладних, так й опозиційних політичних сил США. Його фактично не обговорювали публічно. Це означає, що навколо нього склався консенсус еліти. Та й риторика Трампа не залишає сумніву в тому, що він продовжуватиме.
