З 1 січня 2017 р. уряд України планує вдвічі збільшити мінімальну зарплату - до 3200 гривень. Однак підвищення «мінімалки» без урахування важливих чинників матиме трагічні наслідки.
Я б розділив дві сфери: приватний сектор, який платитиме підвищену заробітну плату зі своїх доходів, і питання плати для державного сектора. Це вчителі, лікарі, державні службовці, усі ті, що отримують заробітну плату від муніципалітетів або від держави.
Приватний сектор. Ми розуміємо, що він зараз перебуває в ситуації, коли їм треба піти на мінімізацію, на скорочення робочого дня або скорочення працівників. Аналіз в усіх країнах з перехідною економікою свідчить, що різке підвищення мінімальної зарплати, тим більше вдвічі, означає збільшення безробіття в країні на десятки відсотків. Це суттєвий чинник, який битиме по приватному сектору. Ті, хто не зможуть піти та домовитися з працівниками про неповний робочий день, ітимуть на скорочення працівників, адже запасу міцності я не бачу в жодній галузі економіки. У них немає таких серйозних запасів, щоб виплачувати таку «мінімалку».
Державний сектор. Тут водночасно і важче, і простіше. Легше, бо якщо є ресурс, що закладається прямо під підвищення мінімальної зарплати. Тоді це чудово, це стимулюватиме всі процеси. Але, на жаль, аналіз з першого дня, коли я почув про ідею підняти мінімальну зарплату до 3200 грн, не показав наявності необхідних ресурсів.
А тоді я зрозумів, завдяки чому відбуватиметься ця економія. Найперше завдяки тому, що уряд не прив’язує мінімальний прожитковий рівень до мінімальної зарплати. По-друге, підвищення пенсії буде всього на 10%, а не вдвічі, як це сплановано за мінімальною зарплатою. Крім того, цілі категорії переходитимуть на тотальну зрівнялівку, що є дуже небезпечно. Наш аналіз свідчить, що як мінімум 1-8-й розряди тарифної сітки зрівняють, коли до 3200 грн витягнуть майже всіх. Це нагадує сьогоднішню ситуацію з пенсією, коли 80-85% пенсіонерів отримують умовно мінімальну пенсію і тільки 15-20% – іншу суму. Якщо врахувати всі чинники – можна сказати, що все це авантюра чистої води.
Коли наші фахівці почали переводити все це в цифри, ми зрозуміли, що для того, щоб «мінімалка» була 3200 грн, треба було відразу закладати близько 178 млрд грн на рік. Це якщо відповідна «мінімалка» була хоча б приблизно прирівняна до прожиткового рівня. Якщо ми підвищуємо мінімальну заробітну плату вдвічі, а мінімальний прожитковий рівень планують підняти тільки на 10%, то це можна назвати справжнім «театром абсурду», який показує далі ту прірву, що збільшується між мінімальною зарплатою та мінімальним прожитковим рівнем. Якщо їх тримати хоча б на тому рівні, як було за Юлії Тимошенко, – 90% – то на це потрібно 178 млрд грн додаткового ресурсу. Якщо ж зробити «тотальну зрівнялівку», то можна обійтися сумою в 40-42 млрд грн.
Якщо ми робимо мінімальну зарплату 3200 грн, нам потрібно підтягувати й мінімальну пенсію. За нашими підрахунками, для цього потрібно ще близько 160 млрд грн, але, виявляється, і цього ніхто не робить. Пенсію піднімають лише на 10%. Можна спрогнозувати, що це десь близько 20 млрд грн, які все одно потрібно закладати, і це за дефіциту в Пенсійному фонді в 156 млрд грн, який прямо дотується з бюджету.
Єдині, у кого не буде економії – це ті, хто були прив’язані до мінімальних заробітних плат. Це найвищі середні чини прокуратури, усіх новостворених органів, що й так отримують високі зарплати (40-120 тис. грн), збільшення всіх високих силових структур. Це стосуватиметься саме середньої та вищої ланки, а не низової, де саме зараз і є сміховинні зарплати. Фактично ми отримаємо країну, в якій усі силовики за платою будуть відірвані в десятки разів. Тут уряд схаменувся й хоче розірвати це «порочне коло» прив’язки до мінімальної зарплати саме в ці структури.
Тож якщо не закладаються головні речі, такі як гроші в бюджет, кошти для реальної диференціації заробітних плат через тарифні розряди, та якщо немає інших стимулів для приватного бізнесу, ніж податковий тиск, то весь цей задум може швидко обернутися дуже трагічними наслідками.
Сергій Соболєв, народний депутат (фракція «Батьківщина»)