«Питоме енергоспоживання в Україні на один квадратний метр житлової площі становить 250-350 Вт/м², що в 3-4 рази перевищує показники європейських країн», - повідомив Ілля Костров, представник Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на круглому столі, присвяченому питанню енергоефективності. Зараз ця цифра в Європі в енергоефективних будівлях становить 45 Вт/м².
На відміну від Європи, в Україні не будують будинки з нульовим споживанням енергії, власники яких навіть заробляють на виробленні власної енергії, яку продають в електромережу.
“Енергоємність нашого ВВП за паритетом купівельної спроможності становить 0,34. Це у 2,4 рази вище, ніж у середньому по Європейському союзу. У Данії цей показник дорівнює 0,11; у Німеччині – 0,11; у Японії – 0,11; у Чехії – 0,16; у Польщі – 0,14», – заявив радник міністра енергетики та вугільної промисловості України Сергій Поровський. Але якщо враховувати інші показники, то, на думку Поровського, Україна може опинитися за рівнем енергоефетивності і в 50 разів гірше, ніж Німеччина або Данія.
Координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко зазначила, що фрагментарність рішень різних гравців у сфері енергозбереження не приводить до бажаних результатів. «Енергоефективність вимагає комплексу різних заходів. І підвищення тарифів є лише одним з дуже важливих драйверів, який має запустити реформу. Але паралельно має б включитися ще купа інших речей, таких як стовідсоткове встановлення приладів обліку енергії, а також мають бути запущені серйозні програми з підтримки енергозбереження», – заявила Бойко.
Вона повідомила про те, що деякі такі програми вже є, наприклад, програма теплих кредитів, але існують проблеми в інформуванні населення про їх функціонування.