Китай розширює мережу ядерних об’єктів у гірських районах провінції Сичуань. Супутникові знімки зафіксували нові будівництва та модернізацію інфраструктури упродовж останніх років.
Про це йдеться у матеріалі американського видання The New York Times, яке проаналізувало супутникові зображення та експертні оцінки. Видання наводить слова фахівців з геопросторової розвідки, які вважають, що зафіксовані зміни свідчать про прискорене нарощування ядерного потенціалу Китаю.
“Є еволюція на всіх цих об’єктах, але загалом зміни помітно прискорилися, починаючи з 2019 року”, – заявив експерт Ренні Бабіарц.
Нові об’єкти в горах
За даними журналістів, один із майданчиків розташований у долині Цзитун. Там інженери звели нові бункери та захисні вали. На знімках видно комплекс із великою кількістю трубопроводів, що може свідчити про роботу з небезпечними матеріалами.
Інша ділянка – Піньтун – має подвійну огорожу. Експерти припускають, що саме там можуть виготовляти металеві осердя для ядерних боєголовок, які містять плутоній. Головну будівлю комплексу модернізували: додали нові вентиляційні отвори та системи відведення тепла. Поруч триває додаткове будівництво.
Над входом на територію Піньтуну розміщене велике гасло лідера Китаю Сі Цзіньпіна, яке видно навіть із космосу.
Масштаби та оцінки
За оцінкою Пентагону, станом на кінець 2024 року Китай мав понад 600 ядерних боєголовок. У США вважають, що до 2030 року їхня кількість може зрости до 1000.
Колишній посадовець Держдепартаменту США Метью Шарп зазначив, що без реального діалогу складно передбачити подальший розвиток ситуації. “Без справжнього діалогу на ці теми важко сказати, куди все рухається, і для мене це небезпечно”, – сказав він.
Американська сторона також публічно звинуватила Китай у проведенні прихованих випробувань ядерних вибухових пристроїв, що нібито суперечать глобальному мораторію. Пекін ці звинувачення відкинув. Експерти водночас зазначають, що оцінити характер зафіксованих робіт лише за супутниковими знімками непросто.
Історичне підґрунтя
Більшість об’єктів у Сичуані були створені ще у 1960-х роках у межах проєкту “Третій фронт”, ініційованого Мао Цзедуном. Тоді Китай переносив стратегічні виробництва у глиб країни, побоюючись ударів з боку США або СРСР.
У 1980-х роках, після зниження напруженості, частину об’єктів скоротили або закрили. Проте приблизно сім років тому, за словами експертів, темпи модернізації різко зросли. Окрім Сичуані, Китай розвиває й інші ядерні майданчики, зокрема великий лазерний дослідницький центр у місті Мяньян.
