Науковці встановили, що частка водню в ядрі Землі може становити від 0,36 до 0,7% загальної маси. Цього достатньо, щоб сформувати від 9 до 45 світових океанів.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому нещодавно в журналі Nature Communications.
Це відкриття змінює уявлення про історію формування нашої планети.
На думку вчених, понад 4,6 мільярда років тому каміння, газ та пил навколо Сонця зіткнулися, розпочавши створення ядра, мантії та кори Землі. У глибинах планети під величезним тиском почало рухатися щільне, гаряче та рідке металеве ядро, яке складається переважно із заліза та нікелю.
Нове дослідження свідчить, що наша планета отримала більшу частину своєї води — основного джерела водню — під час формування, а не пізніше через удари комет, які могли принести воду на поверхню Землі.
«Ядро Землі зберігало більшу частину води протягом першого мільйона років історії планети. За обсягом води наступними є мантія та кора. Поверхня — там, де існує життя, — містить найменше водню», — зазначив провідний автор дослідження, доцент Школи наук про Землю та космос Пекінського університету Дуньян Хуан.
Наголошується, що вивчення походження та розподілу водню є ключовим для розуміння формування планет та еволюції життя на Землі.
Учені давно цікавилися, скільки водню може бути приховано у розплавленому металевому ядрі Землі, та аналізували хімічні взаємодії у залізі, щоб оцінити водневий резервуар ядра. Однак ядро розташоване надто глибоко для прямого спостереження, а умови високого тиску складно відтворити у лабораторії.
У дослідженні наголошується, що висновки потребують підтвердження та уточнення, оскільки опосередкований підхід містить невизначеність та не враховує інші хімічні взаємодії, які можуть впливати на розрахунки кількості водню в ядрі.
Якщо виміри та гіпотеза авторів підтвердяться, це означатиме, що водень був присутнім протягом усього формування Землі, а вода та гази з комет та астероїдів були додатковими джерелами цього елемента на нашій планеті.
