Посилення мобілізаційних заходів в Україні дедалі частіше призводить до ситуацій, коли стандартна перевірка документів або зупинка автомобіля переростає у примусове доправлення чоловіків до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).
Про правові межі таких дій та права громадян у коментарі РБК-Україна розповіла військова юристка ЮК «Приходько і партнери» Діана Тернова.
У соцмережах та медіа регулярно з’являються повідомлення про випадки, коли військовозобов’язаних затримують на вулицях без повісток і без пояснення підстав. Один із таких інцидентів нещодавно стався у Києві.
За словами водія та наданими ним матеріалами, автомобіль зупинили через забруднені номерні знаки. Після перевірки водійського посвідчення патрульні попросили також військово-облікові документи і повідомили про намір доправити чоловіка до ТЦК нібито для проходження військово-лікарської комісії.
Чоловік стверджує, що перебував на спеціальному військовому обліку, не перебував у розшуку та не мав чинної повістки. Попри це, за його словами, до нього застосували кайданки та примусово доправили до ТЦК. Після перевірки інформації його відпустили без мобілізації.
Хоча інцидент завершився без подальших наслідків, сама схема дій — зупинка, застосування сили та доставлення до ТЦК без повістки — знову порушила питання законності таких практик.
Як пояснила Діана Тернова, примусове доправлення до ТЦК не може замінювати вручення повістки. Якщо військовозобов’язаний не порушував правил військового обліку і не перебуває у розшуку, єдиний законний спосіб його виклику — офіційне вручення повістки.
Закон допускає примусове доставлення лише у чітко визначених випадках: якщо особа вчинила адміністративне правопорушення у сфері військового обліку, перебуває у розшуку, не має при собі військово-облікових документів або відмовляється отримати повістку за участі поліцейського. В інших ситуаціях такі дії є незаконними.
Юристка також наголосила, що поліцейські не мають повноважень направляти людину на військово-лікарську комісію. Це виключна компетенція керівника ТЦК та СП.
Окремо фахівці звертають увагу на застосування кайданок. Закон «Про Національну поліцію» дозволяє використання спецзасобів лише у виняткових випадках — за наявності опору, спроби втечі, загрози для оточення або підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Якщо таких підстав немає, застосування сили може розцінюватися як перевищення службових повноважень.
Крім того, будь-яке адміністративне затримання має супроводжуватися складанням протоколу, що гарантує людині право на адвоката і захист.
Юристи також наголошують: вилучення або обмеження користування мобільним телефоном без законних підстав є неправомірним. Перебування у ТЦК не означає автоматичної заборони на зв’язок, оскільки ці установи не є режимними об’єктами.
У разі сумнівних або незаконних дій правоохоронців фахівці радять спокійно вимагати пояснень щодо правових підстав затримання, фіксувати події на відео, наполягати на складанні протоколу та звертатися за допомогою до адвоката. За відсутності законних підстав примусові дії можуть бути оскаржені у правовому порядку.
