Право власності на нерухомість в Україні не є безумовним і може бути переглянуте. За певних обставин реєстрацію права власності можуть скасувати навіть через роки після купівлі житла.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим законно, якщо інше не встановить суд. У разі виявлення порушень суд може анулювати державну реєстрацію та визнати право власності недійсним.
До найбільш ризикових випадків належать угоди з підробленими або недійсними документами, відчуження майна без згоди співвласників чи другого з подружжя, продаж нерухомості особами без належних повноважень, а також помилки або зловживання з боку державних реєстраторів.
Нерідко причиною втрати житла стають саме документи, а не сам об’єкт. Договір може суперечити вимогам закону або бути укладеним із порушенням обов’язкової форми. Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює жодних юридичних наслідків, що відкриває шлях до скасування права власності.
У 2026 році особливу увагу контролюючі органи та суди приділяють старим угодам, укладеним без нотаріального посвідчення, спадковим документам із помилками чи неточностями, а також рішенням органів місцевого самоврядування, ухваленим із перевищенням повноважень.
Ключовим механізмом припинення права власності залишається суд. Конституція України у статті 41 гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений свого майна. Водночас у разі доведення незаконності набуття нерухомості суд має право скасувати реєстрацію та повернути майно попередньому власнику або державі.
У 2026 році така судова практика зберігається, особливо у справах, пов’язаних із землею та спадщиною.
