На півночі Малаві археологи зробили відкриття, яке змінює уявлення про духовне життя найдавніших людських спільнот. У скельному притулку біля підніжжя гори Хора виявили похоронне вогнище віком близько 9 500 років, що містить рештки дорослої людини. Вчені називають його найстарішим відомим у світі похоронним багаттям з людськими останками.
Про результати дослідження повідомляє The Guardian. Знахідка стала першим підтвердженим прикладом навмисної кремації серед африканських мисливців-збирачів і водночас найдавнішим таким випадком на континенті.
Кого саме кремували
Під час розкопок 2017–2018 років науковці знайшли 170 фрагментів кісток, розташованих у двох окремих скупченнях серед попелу та деревного вугілля. За аналізом, рештки, ймовірно, належали дорослій жінці зростом менше ніж 1,5 метра.
Водночас археологи звернули увагу на кілька незвичних деталей:
- череп відсутній;
- на деяких кістках є сліди розчленування;
- м’які тканини, ймовірно, були видалені ще до спалення.
Не насильство, а ритуал
Керівниця дослідження докторка Джессіка Серезо-Роман з Університету Оклахоми наголошує: жодних ознак канібалізму або насильства виявлено не було. На думку дослідників, окремі частини тіла могли свідомо вилучатися як елемент похоронного обряду — можливо, для збереження як пам’ятних реліквій.
Її колега з Єльського університету Джессіка Томпсон зазначає, що навіть сьогодні люди зберігають прах або волосся померлих близьких, тож подібні практики мають глибоке культурне коріння.
Що ще знайшли у вогнищі
Саме похоронне багаття було приблизно розміром із двоспальне ліжко і вимагало складної організації. Усередині археологи виявили:
- кам’яні відщепи та наконечники;
- сліди багаторазового переміщення тіла під час кремації;
- ознаки повторного розпалювання вогню над місцем поховання — ймовірно, як жест пам’яті.
Це свідчить про високий рівень знань, координації та символічного мислення в тогочасної спільноти.
Місце пам’яті на тисячоліття
Скельний притулок використовували протягом тривалого періоду — від 16 000 до 8 000 років тому. Тут знаходили як повні скелети, так і окремі колекції кісток різних людей, що вказує на складну систему поховальних практик.
За словами співавтора дослідження Ебета Савчука з Клівлендського музею природної історії, це підтверджує гіпотезу про навмисне перенесення кісток між різними місцями поховань.
Чому це відкриття унікальне
До цього найдавніше відоме похоронне вогнище з людськими рештками датували приблизно 11 500 роками і знаходили на Алясці — але воно належало дитині. В Африці ж підтверджені навмисні кремації раніше були відомі лише з періоду близько 3 500 років тому.
Нова знахідка, опублікована в журналі Science Advances, доводить: навіть ранні кочові мисливці-збирачі мали складні соціальні ролі, розвинені вірування та уявлення про смерть і пам’ять.
Антрополог Джоел Айріш з Ліверпульського університету, який не брав участі в дослідженні, назвав відкриття «вражаючим доказом того, що рівень соціальної складності ранніх суспільств значно недооцінювали».
