У воєнний період, коли енергетичні об'єкти стають основною ціллю ворожих атак, енергетична стабільність стає ключовим чинником безпеки та функціонування держави.
Для забезпечення надійного та безперебійного енергопостачання України критично важливими стають як атомна енергетика та газові ресурси, так і відновлювані джерела.
Зокрема особливо важливу роль у воєнний період відіграє атомна енергетика, оскільки атомні електростанції здатні виробляти великі обсяги електроенергії незалежно від погодних умов чи перебоїв у постачанні палива. Це критично для стабільної роботи лікарень, систем зв’язку та промисловості. Держава підтримує атомні станції через модернізацію обладнання та координаційні штаби, а міжнародні партнери виділяють фінансування на підтримку генерації та безпеки. Наприклад, Європейський інвестиційний банк профінансував понад 600 млн євро на екстрені енергетичні проєкти, а Європейська комісія – понад 2 млрд євро на постачання генераторів та сонячних панелей для критично важливих об’єктів.
Газова енергетика залишається важливою для опалення, виробництва електроенергії та резервного живлення. Підтримка газотранспортних систем і газових компаній дозволяє зберегти стабільність навіть у складних умовах. Дедалі більшої ваги набувають відновлювані та інноваційні джерела енергії, оскільки сонячні та вітрові станції менш вразливі до централізованих перебоїв і сприяють енергетичній незалежності. Державна програма «зони прискореного розвитку ВДЕ» та національні ініціативи з енергоефективності допомагають будувати нові об’єкти, економити енергію та впроваджувати інноваційні рішення у громадах та бізнесі.
Водночас, Україні потрібна системна стратегія модернізації енергомереж, яка включатиме розвиток локальної генерації у громадах і створення стимулів для малих проектів у сфері сонячної та вітрової енергетики, – зазначив в коментарі Економічним новинам відомий юрист, спеціаліст із проектів відновлюваної енергетики Михайло Пиртко.
«Держава дійсно приділяє увагу енергетичному сектору – стабілізує роботу атомних станцій, залучає міжнародне фінансування та підтримує критичну інфраструктуру. Проте цього недостатньо для формування довгострокової енергетичної безпеки», пояснив Михайло Пиртко, експерт у сфері енергетики та права.
Сьогодні місцеві ініціативи часто стикаються з бюрократичними бар’єрами, тому держава могла б запровадити спрощені процедури сертифікації, підключення до мереж і доступу до фінансування. Не менш важливо забезпечити стабільність інвестиційного середовища — гарантії “зеленого” тарифу, страхування ризиків, прозорі правила гри для приватного капіталу, додав Михайло Пиртко.
«Ще один важливий напрямок — розвиток систем зберігання енергії. Україна має інвестувати у створення резервних потужностей, зокрема акумуляторних станцій, які дозволять утримувати стабільність навіть під час кризових ситуацій. Такий підхід забезпечить не лише стійкість енергосистеми у воєнний час, а й стане основою для майбутньої енергетичної незалежності», підкреслив експерт.
«Важливо також посилювати міжнародну координацію у сфері енергетичної безпеки. Україна може використовувати партнерства з ЄС, МВФ та міжнародними енергетичними агенціями не лише для фінансування, а й для технологічного обміну. Це дозволить швидше інтегруватися до європейського енергетичного простору, зменшити залежність від імпорту та зробити українську енергетику конкурентоспроможною навіть після завершення війни», зазначив Михайло Пиртко .
«Водночас держава продемонструвала здатність швидко реагувати на виклики. Завдяки скоординованим діям уряду, Міністерства енергетики та місцевих адміністрацій вдалося уникнути масштабних відключень, відновити генерацію після атак і забезпечити стабільну роботу критичних об’єктів», підсумував Михайло Пиртко.
Енергетична стійкість України – це не лише економічне питання, а й стратегічний чинник безпеки. Підтримка атомної енергетики, газових мереж та інноваційних джерел гарантує безперебійну роботу підприємсв, бізнесу та домогосподарств у воєнний період і закладає основу для енергетичної незалежності країни.
