У ніч на четвер українські сили завдали удару по Костромській ГРЕС. Це вже 27-та атака по об’єктах російської енергетики від початку осені.
У ніч проти четверга Збройні сили України здійснили удар по Костромській державній районній електростанції — одній із найпотужніших у Росії. За підрахунками «Агентства», це щонайменше 27-й удар по російських енергооб’єктах із початку осені. Минулого року така ж кількість атак була зафіксована протягом усього року. У листопаді, за першими даними, інтенсивність атак зросла. Військові аналітики розцінюють цю тенденцію як спробу України вплинути на громадську думку в Росії, щоб створити запит на завершення війни.
За відео та фото, оприлюдненими виданням ASTRA, унаслідок удару, спалахнув газорозподільний майданчик на території Костромської ГРЕС. Міська адміністрація повідомила, що атаку було відбито, а енергопостачання не постраждало.
Костромська ГРЕС є третьою за потужністю тепловою електростанцією Росії (3720 МВт). Вона забезпечує близько 1,5% виробництва електроенергії країни, йдеться у повідомленні групи ДРЕС у «ВКонтакті».
Від початку листопада це вже восьмий удар по енергетичних об’єктах РФ. Загалом від початку 2025 року Україна завдала щонайменше 38 атак по електроінфраструктурі в російському тилу, включно з територією Криму.
Активізація ударів розпочалася у вересні: з січня до серпня було зафіксовано лише 11 атак, у вересні — 6, у жовтні — 14.
У вересні удари фіксувалися у Бєлгородській, Брянській, Курській і Смоленській областях та у Краснодарському краї. У жовтні атаки відбулися у Брянській, Ростовській, Ульянівській, Володимирській, Волгоградській, Воронезькій, Курській, Нижегородській, Орловській областях і в Криму.
У листопаді удари завдано у Володимирській, Костромській, Липецькій і Орловській областях, а також двічі — у Волгоградській та Курській.
У 2022–2024 роках ЗСУ рідше атакували російську енергетику. За весь 2024 рік повідомлялося про 27 ударів, 2023-го — про 16, а 2022-го — про шість.
«Наскільки ми розуміємо, електроенергетика за міжнародним правом вважається цивільною інфраструктурою, і до кінця вересня Україна рідко по ній била», — підтвердив «Агентству» аналітик CIT. Він пояснив, що раніше удари спрямовувалися по невеликих підстанціях біля кордону, однак на початку листопада почалася кампанія проти великих енергетичних об’єктів.
За оцінками CIT, атаки на енергетику, як і на нафтопереробні заводи, не мають прямого впливу на бойові дії, але завдають економічних збитків. Військовий аналітик Кирило Михайлов зазначив, що така стратегія може бути частиною війни на виснаження, спрямованої на формування внутрішнього запиту в Росії на припинення війни.
У CIT вважають, що інтенсифікація атак може бути результатом політичного рішення Києва. Михайлов також нагадав, що наприкінці вересня президент Володимир Зеленський заявив: Дональд Трамп підтримав право України завдавати дзеркальних ударів по російських енергетичних об’єктах.
З кінця липня Україна також посилила атаки по російській нафтогазовій інфраструктурі. За підрахунками «Агентства», до кінця жовтня було здійснено щонайменше 43 удари по 22 нафтопереробних заводах РФ. Це призвело до скорочення внутрішнього виробництва і падіння експорту нафтопродуктів до 2,4 млн барелів на добу — мінімуму за останнє десятиріччя, за винятком квітня 2020 року, коли експорт скоротився через пандемію COVID-19.
