Станом на кінець жовтня 2025 року в Єдиному реєстрі боржників зафіксовано понад два мільйони неоплачених штрафів за порушення ПДР. За даними «Опендатабот», ці цифри свідчать не лише про масштаби проблеми, а й про глибоку кризу дисципліни та відповідальності водіїв на дорогах України.
Про це пише life.kyiv.ua.
Від початку повномасштабної війни кількість неоплачених штрафів зросла на 43%. Частину боргів закрили через неможливість стягнення, але це не означає, що порушення зникли. Навпаки українські дороги нагадують, що культура безпеки формується повільніше, ніж встановлюються камери автофіксації.
Київ серед «лідерів»: де столиця у рейтингу
Хоч столиця часто стає флагманом прогресивних змін, у питанні дорожньої дисципліни ми теж у топі, але не там, де хотілося б. Київ другий серед регіонів України за кількістю несплачених штрафів за ПДР — 193,7 тисячі боргів, що дорівнює 10% від загального обсягу по країні.
Для мегаполіса, де щодня вулицями рухаються сотні тисяч автомобілів, це дзвінкий сигнал: навіть автоматична фіксація не гарантує автоматичного виконання правил.
Хто порушує найбільше: портрет боржника
Аналітика малює доволі чіткий профіль:
- 92% боржників — чоловіки (1,8 млн випадків).
- Найактивніші порушники — 25–45 років: понад 1,28 млн боргів, або 64%.
- До 25 років припадає 252 тисячі боргів (13%).
- Старші за 45 років — близько 469 тисяч штрафів (23%).
Це люди, які найчастіше перебувають за кермом, активно користуються авто і, схоже, часто вважають штрафи адміністративною «дрібницею», а не інструментом безпеки.
Географія порушень: де гарячі точки
П’ятірка регіонів із найбільшим обсягом несплачених штрафів:
- Дніпропетровська область — 211,5 тис. (11%)
- Київ — 193,7 тис. (10%)
- Одеська область — 146,9 тис. (7%)
- Харківська — 125,9 тис. (6%)
- Київська область — 106,3 тис. (5%)
Найменше порушників — на Луганщині, а також у Тернопільській, Херсонській, Черкаській та Чернівецькій областях.
Упевнені рекордсмени порушень
Статистика схожа на хроніку дорожньої зухвалості. Абсолютний «лідер» — 27-річний водій із Вінниччини: у нього 1056 несплачених штрафів. На другому місці 43-річний земляк із 932 боргами, а далі — водії з Дніпропетровщини, Рівненщини та Сумщини із сотнями штрафів кожен.
Ці історії нагадують сюжетні лінії про безкарність, але зараз такі дані працюють як доказова база: держава бачить, хто і як системно ігнорує правила.
Чому це важливо для Києва
Для столиці проблема штрафів — не лише про гроші і бюджет. Це про:
- безпеку руху на щільних магістралях;
- культуру поведінки на дорогах, яка впливає на всіх — пішоходів, велосипедистів, водіїв;
- довіру до системи контролю: коли штраф не сплачують, камера стає майже символічною;
- якість міського середовища — від законності до дисципліни.
Київ будує велодоріжки, розширює громадський транспорт, переходить на розумні світлофори. Але ці зусилля знецінюються, коли частина учасників руху грає за правилами «вигідно мені».
Що робити: прості речі, які дають великий результат
Для містян це питання не абстрактне. Знати правила і платити штрафи вчасно — не про страх перед покаранням, а про відповідальність.
Що може змінити ситуацію:
- автоматичне списання боргу через Дію або банківські сервіси;
- розширення механізмів примусового стягнення;
- посилення комунікації та просвіти про безпеку на дорогах;
- контроль повторних порушників, особливо тих, хто має сотні штрафів.
Київ прагне бути містом для людей, а це неможливо без порядку на дорозі. Камери фіксують правопорушення, але відповідальність починається не з техніки, а з водія.
2 мільйони несплачених штрафів — це не лише про борги в реєстрі. Це про культуру взаємоповаги на дорогах. І в цій культурі Київ має шанс стати прикладом. Але для цього правила мають бути не просто написані — їх мають виконувати.