У серпні 1974 року три астронавти місії «Скайлеб-4» увійшли в історію не лише як підкорювачі космосу, а й як… перші страйкуючі у невагомості.
Джеральд Карр, Едвард Гібсон та Вільям Поуг, провівши на американській орбітальній станції цілих 84 дні, зробили те, чого ніхто до них не наважувався: відключили зв’язок із Землею на цілий день.
Причиною “космічного бунту” став перевантажений графік роботи. Астронавти працювали майже безперервно — наукові експерименти, технічні перевірки, зйомки, звіти для Центру управління польотами. На особистий час та відпочинок просто не залишалося місця. В один із днів, що втомилися до краю, вони вирішили взяти паузу: вимкнули радіо і присвятили час собі, спостерігаючи Землю і насолоджуючись тишею космосу.
Цей крок став серйозним сигналом для НАСА: навіть найпідготовленіші «герої галактики» мають межі витривалості, і без психологічного розвантаження будь-яка місія ризикує зірватися. Після інциденту агентство переглянуло підхід до планування тривалих польотів, включивши більше часу на відпочинок та особисті заняття для екіпажу.
Цікаво, що після місії Скайлеб-4 кар’єри всіх трьох астронавтів завершилися. Однак їхній «бунт на орбіті» залишив незабутній слід в історії космонавтики, показавши: навіть серед зірок важливо зберігати людське обличчя.
