Група археологів здійснила прорив у дослідженні одного з найзагадковіших архітектурних об'єктів Стародавнього Єгипту.
Карнакський храм щороку приваблює мільйони туристів, однак його справжнє походження до недавнього часу залишалося предметом наукових суперечок, повідомляє ЕКСПЕРТ.
Дослідники під керівництвом доктора Бена Пеннінгтона провели масштабне дослідження, яке дозволило остаточно з’ясувати хронологію перших поселень та будівництва святині. Впродовж експедиції фахівці проаналізували 61 зразок осадових порід, а також десятки тисяч керамічних уламків, знайдених безпосередньо на території комплексу.
Результати вказують на те, що територія, де нині стоїть храм, тривалий час була непридатною для життя через регулярні розливи Нілу. Лише після змін у річкових руслах – орієнтовно близько 2520 року до н.е. – ця місцевість стала придатною для постійного проживання. Науковці вважають, що перші поселення з’явилися тут в епоху Стародавнього царства, між 2591 і 2152 роками до н.е. Найдавніші з керамічних артефактів датуються 2305–1980 роками до н.е., що узгоджується з цими висновками. Дослідники також встановили, що храм було споруджено на природній височині, яка утворилася між двома руслами Нілу, що створили острів, оточений водою.
Цікаво, що згадки про таку височину містяться й у релігійних текстах тієї доби. У них йдеться про бога-творця Амона-Ра, який проявив себе з “озера” у вигляді земної висоти – саме так, як описують ландшафт археологи. Таким чином, нові наукові дані не лише розкривають історію Карнакського храму, а й підтверджують зв’язок міфології з географією та природними процесами, що формували давньоєгипетську цивілізацію.
