Верховний суд України поставив крапку у судовій тяганині, в якій українець вимагав від державного ПриватБанку виплати 3 млрд євро. Суд встав на сторону фінустанови і визнав недійсним договір, на який посилався колишній клієнт банку.
Про це повідомили у Міністерстві юстиції. Це назвали “черговою перемогою держави у справах, пов’язаних із націоналізацією “ПриватБанку”.
Згідно з даними суду, у 1995 році позивачу поклав на депозит в ПриватБанку 900 млн карбованців (за курсом натоді – близько $6000) на строк чотири роки зі щомісячним нарахуванням за річною відсотковою ставкою 220%. Втім у 1996 році депозит було виплачено.
Попри це, у вересні 2011 року клієнт звернувся до Ленінського районного суду Луганська з позовом до банку з вимогою визнати договір продовженим. За результатами судових розглядів ПриватБанк зобов’язали повернути суму вкладу з нарахуванням процентів до 6 липня 2003 року.
Але цього не сталося. Тому після націоналізації ПриватБанку у 2016 році ці зобов’язання не обліковувалися на балансових чи позабалансових рахунках фінустанови. Тому Кабінету міністрів про це стало відомо, коли у 2021 році вкладник звернувся до Земельного суду Франкфурт-на-Майні та районного суду міста Нікосія з клопотанням про визнання та виконання рішень українських судів 2012 року. Сума коштів, які він вимагав повернути, становила майже 3 млрд євро.
Але за результатами судового розгляду, перемогу в справі здобув уряд України. Зазначається, що суд застосував принцип lex specialis, згідно з яким спеціальний закон має перевагу над загальним. Таким чином пріоритет статті 41-1 закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” було визнано вищим за норми Цивільного кодексу України.
Це встановлює нікчемність правочинів, якщо зобов’язання за ними не обліковувалися на момент набуття державою права власності на акції банку. Це правило застосовується, незважаючи на час укладення початкового договору. Тому Верховний суд підтвердив нікчемність депозитного договору 1995 року.
“Успішний результат цієї справи є надзвичайно важливим, оскільки це рішення не лише дозволило уникнути значних фінансових втрат, а й запобігло створенню негативної судової практики, яка могла б відкрити шлях для інших осіб з необлікованими зобов’язаннями вимагати їхнього виконання”, – повідомив Мін’юст.
